avatar
Дякую за коментар! Проте, якщо говорити про виборчі кампанії останніх 5 років, перемогу здобували сили, котрі будували передвиборні моделі на основі популістських заяв, виконувати які ніхто не збирався. Піпл схавав у 2004, 2006, 2007 роках. Проте вибори 2010 були переломними, в плані перемоги «польових» технологій над «медійними». Тому питання про першонеобхідність медійного дискурсу є дискусійним…
Якщо дивитися у майбутнє, то для побудови модерного «проекту Україна» варто взламувати ментальні коди українства, і перепрограмовувати їх на нові — інші…
Інструментом для цього є ЗМІ та польові технології, які використовуватимуться зацікавленою в модерному проекті владою.
avatar
Впевнений, що ніякого феномену тут немає. Ющенко програв насамперед інформаційну війну, довершила програш світова економічна криза (хто б не був у той час при владі — втратив би популярність).
Справа майбутнього — грунтовні дослідження преси, інтернету і телебачення (аналіз медійного дискурсу) 2004 — 2009 рр., які, я впевнений, це підтвердять. Щойно вийшла друком монографія Володимира Кулика (http://krytyka.com/cms/front_content.php?idart=193), яка, думаю, має розпочати роботу в цьому напрямку.
avatar
"… Техника не есть нечто нейтральное. Именно тогда, когда мы представляем ее как что-то нейтральное — мы отданы ей для худшего". (Мартін Гайдеггер)
avatar
Нечто похожее звучит в реплике Екатерины Тихомировой, героини фильма «Москва Слезам Не Верит» (1979). Женщина поблагодарила того, кто — пускай и жестоко — но сделал ее сильнее, ведь иначе «ничего бы из нее не получилось». Андрей Тарковский в одном из интервью, говоря о судьбе художника, также подчеркнул, что тот творит только вопреки — подлинный художник не может быть понят никогда, а потому сама его творческая жизнь требует подвижничества, подобно герою его второго полнометражного фильма «Андрей Рублев» (1966). И разве жизнь самого Андрея Тарковского не повторила его путь?
avatar
Громадський осуд означає конкретні електоральні реакції. Вибори до місцевих органів самоврядування (плюс/мінус відсоток фальсифікацій) скоректують загальну картину.
avatar
«Нульовий варіант», як повернення до біполярного status quo, виглядає найбільш конструктивним рішенням. Для більшої ефективності він також вимагає декларування владою принципового невтручання в суперечливі питання історії та їх передачу у відомство історичної науки, що створило би необхідні «тепличні» умови для вироблення курсу суспільного примирення.
avatar
«Наша Україна» скоро взагалі не існуватиме, як партійна одиниця. Вони втратили довіру людей своєю «непереконливою» політикою.
avatar
Загалом класична трійка «філософів підозри» — це Ніцше, Маркс та Фрейд як ті мислителі, які зробили внесок в розуміння того факту, що «там, де мислю, не існую, де існую, там не мислю» (формулювання Жака Лакана як інверсія картезіанського «Cogito ergo sum»), тобто факту незбігу буття й знання (буття й свідомості). У Ніцше це насамперед виявлення певного типу вітальності за тією чи іншою системою цінностей, а також «людського, занадто людського» в основі метафізичних або світоглядних принципів (лінія генеалогії історії й моралі, зокрема). У Маркса цей розрив найкраще виражений у понятті хибної свідомості, яка не усвідомлює справжніх механізмів того, що складає суть її діяльності. У Фрейда – дешифрування несвідомих комплексів та процесів, які лежать в основі повсякденної поведінки людей («Там, де було Воно, повинно стати Я») і загалом культури («Невдоволення культурою»). Кожен з них справді пропонує здійснити революційний перехід з одного стану в інший, хоча Фрейд на можливість такого особливих сподівань не покладав. Втім, за слушним зауваженням Андрія, К’єркегор теж займає важливе місце в цій «компанії», з урахуванням його внеску в критику гегелівського панлогізму, бо ж не дарма його філософування вважають предтечею й навіть засновником екзистенціалізму. Тому можна сказати, що кожен з вказаних мислителів висуває свою програму-максимум для перетворення з пасивного об’єкта зовнішнього впливу, який не усвідомлює того, що він сам робить, у Людину, однак сама ця постановка питання все одно суто ніцшеанська («Людина є те, що має бути подолане»), як би ми не визначали суб’єкт і об’єкт подолання.
avatar
Дійсно, сьогодні мало що має конкретне наповнення, в тому числі «моральність» та «духовність». Добре, якщо ті, хто вживають ці поняття, усвідомлюють, звідки ростуть ноги такого уявлення про мораль («англосаксонська» модель автономної моралі). Це пов’язано з такою наболілою темою, піднятою Святославом в пості ««Освіта» є сапою на пост-індустріальній плантації», як гіперпродукція комунікації як самоцілі в сучасному «відкритому суспільстві», яке відповідає описаному американцем Гаррі Франкфортом феномену «булшітизації суспільства» («On Bullshit»), що означає наполегливе прагнення кожного члена громадянського суспільства висловити свою думку («Я так думаю») за фактичної відсутності такої. Дійсно, звідки їй братися за нинішніх освітніх тенденцій. «Булшіт стає неминучим, як тільки обставини вимагають від когось говорити без знання того, про що він говорить.… [Це] виникає внаслідок широко розповсюдженого переконання, що на громадянині при демократії лежить відповідальність мати думки стосовно чого завгодно, або принаймні всього, що має відношення до управління справами в його країні» (пер. В.Менжуліна).
avatar
Абсолютно точний діагноз сучасної освітньої моделі (й підстав її утвердження), тим більше знаковий з огляду не те, що за умов успішної прагматизації та адаптації освіти до потреб «пост-індустріальної плантації» ставити цей діагноз, власне, буде нікому. Дійсно, навіщо вчитися писати, якщо можна поставити хрестик. Іншим потужним джерелом симпатій до сучасної утилітарної освіти є міфологія self-made man, яка підпорядковує освіту «американській мрії» просування у суспільній ієрархії (багатство й успіх), що служить ілюзорній компенсації розриву між постульованою егалітарною ідеологією і фактичним станом справ.
avatar
Геополітичний аспект діяльності сучасної Української влади одразу ж наштовхує на проект т.з. «сировинної інтеграції» і стратегічне партнерство з країнами донорами(в основному Схід)… але після умовного економічного союзу з країнами «Сходу» постане питання про політичне позиціонування даної конфігурації і тут наші партнери згадають про «слов'янський союз », «православну імперію», «тисячолітню спільну історію» і т.і.
Я впевнений, що донецькі будуть відігрувати роль тупуватих молодших братів і розводити стратегічних партнерів обмінюючи ідеологічні міфи старших братів на конкретні економічні вигоди.
avatar
«Громадянин – перетворився на споживача»

Даний процес доволі контрольований і вигідний!
avatar
Звісно, тут я погоджуюсь!
avatar
повністю підтримую) але тре починати хочь з чогось, сьогодні при вступі не буде корупції, завтра і в повсягденому житті і при сесії
avatar
Все звісно так, але скільки ще є проблем в самих ВНЗ. Пройшовши ЧНУ, можу з впевністю сказати, що вступ це тільки початок корупції і проблем пов'язаних з нею!
avatar
Не знаю навіщо автор пропустив такий комент, але раз він вже є хочеться декілька слів написати до коментуючого. Не знаю, як звернутись. Напевне все таки ХЛОПЧИКУ, якщо нема куди діти погані слова, які підслухав у дорослих, поспілкуйся з однолітками на дитячих майданчиках. А, ще краще, змовч. Не варто щойно навчившись користуватись інтернетом і клавіатурою одразу виносити це на загал.
avatar
Привіт Сусіде! ...призначення голови Сторожинецької рда... зі мною не узгоджують, на виборах я працював з іншими людьми... Але згідно непідвердженої інформації у генерала-еколога найбільше шансів бо він кум Папи Карло, а з Папою Карло в Сторожинці радятся по кожній позиції в РДА. "Чудейський міліціонєр", "Ропчанский лобіст","Есдек", Туку і всі інші виходять на Главного Румунського Депута Іона, але покамест їм нічо не світит... ... але це не основний мій меседж цього запису...
avatar
Дякую Всім, хто прочитав цей запис і має бажання відкрито висловити свої думки(особливо п.Ігору).... стосовно: "Ви справді вважаєте, що Яценюк чи Ющенко – це опозиція" -- Яценюк однозначно ні, Ющенко - скоріше так. "Ви вважаєте “Діму” гарним українським міністром?" - ні, але створення йому образу "ворога демократії" є штучним і це скоріше політтехнологічний хід команди ЮВТ, ніж реальний стан речей ( про цей феномен я напишу в наступному своєму пості). "Жоден чернівецький канал не показав антитабачниківський сюжет" - це їх проблеми, внутрішня самоцензура Чернівецького ТБ це факт, нехай про нього розкажуть інші ... Основна проблема, на яку я хотів звернути увагу у записі - це проблема боротьби у тій частині механізму стримування і противаг де її не повинно бути. Опозиція це саморегулюючий інститут. ЮВТ продовжує війну, але Вона її неодмінно програє...
avatar
Порівнювати маніпуляцію і комунікацію - це все одно, що порівнювати Бога і Сатану. С. хоч дуже хотітиме зайняти місце Б. , але не зможе бо С. це творіння Б. Хоча по суті С.І Б. не тотожні, але існують в парадигмі Б. Тому С. ніколи не = Б. ...різниться тільки мета... і результат! Якщо результат маніпуляції це досягнення, або не досягнення мети, то комунікація дає поліваріантний сценарій де невідомо хто суб"єкт, а хто об'єкт комунікацій. Ці ролі можуть змінюватися в залежності від обставин, які ніхто не зможе спрогнозувати... ...як можна пощупати Маніпуляцію? (бажано приклад, або пояснення).... Ось Ви написали текст "Комунікація = Маніпуляція". У тексті є вступ, основна частина і висновок- "усьо па літературним понятіям", але по суті це авторська маніпуляція, бо Ви мали пишучи цю Статтю, якусь СВОЮ ОСОБИСТУ мету! А от дискусія в коментарях - це комунікація, бо ні Ви, ні я не можемо спрогнозувати її закінчення і чи закінчиться вона взагалі...
avatar
Маніпуляція далеко не однобокий процес, вона застосовує весь арсенал комунікація! в цьому ви точно зі мною повинні погодитись, різниться тільки мета але суть одна і та сама. Маніпуляція така сама нематеріальна як і матеріальна, причина такого розуміння закладена в самій сутності світу. І в мене до вас запитання: А як можна пощупати Маніпуляцію? (бажано приклад, або пояснення)