avatar
Для точності: Сьорен Кіркегор, Карл Маркс та Фрідріх Ніцше не жили і не творили у XVIII ст., як це помилково відмітив один із коментаторів. Так само немає сенсу сперечатись, що два останні мислителі, попри відмінності між ними, в рівній мірі вплинули на історію думок XX ст., тому їх зведене порівняння в дописі автора є цілком закономірним. Те, що ці філософи за життя стояли на різних позиціях, не означає, що їхні потомки не мислили їхніми категоріями збірно та синкретично, оскільки освічена людина XX ст. формувалась під впливом не одного мислителя. Проте можна погодитись із критикою хибної аналогії між Фрідріхом Ніцше та націонал-соціалізмом – відомо ж, що перший був противником усіляких націоналізмів та колективізмів, і хай хто би не користався його вирваними з контексту словами, це не означає, що філософ має до цього відношення і його ім’я щораз має спливати при згадках ідеології нацизму.
avatar
Дякую :) Ви мене щиро розвеселили, то правда, пишу складно. Тепер коротка суть: Не ватро впарювати людям щось обманним шляхом. Вони відчують нещирість і кінець бізнесу. Треба відповідати за те, що робиш та вміти бачити себе "збоку" Щоб не "вестись" варто: - вміти казати "ні"; - залишати те що Вам не подобається; - не брати того, чого Вам не треба; - домагатися конкретних відповідей; - не соромитись задавати питання; - не орієнтуватися на більшість; Трохи краще, пане Петраш?
avatar
Дуже дякую, це справжній кладязь!
avatar
Замітка про те, що в нинішню добу все являє себе непрямо, непевно і недосказано, говорить про одну із фундаментальних рис сучасного буття. Світ дійсно втратив тверду опору, як і цілі для "прогресу", а тому все стає суб'єктивним, а значить - віртуальним. Проте витоки цього явища слід шукати в загальних принципах, закладених у фундамент модерну в часи Ренесансу та Реформації. Як не парадоксально, але саме повна реалізація програми модерну та Просвітництва, будучи доведеною до свого логічного завершення, і обернулась тією епохою відносності і гри, в яку ми нині неуникно входимо. Філософський сумнів та науковий скептицизм вибили опору з-під наших ніг, адже у світі, де не залишається нічого, окрім людини як сумніву і машини бажань, ніщо не значитиме і не видаватиметься більшим, аніж суб'єктивною примхою чи абсурдною грою, яка вічно повторюється в щораз нових формах, приховуючи тільки - порожнечу.
avatar
мда.. сумно. на мене нещодавно сніг з даху гепнувся. зовсім трішки - але відчутно. таке собі нагадування: "будь обачним!"
avatar
Я, на жаль не знав Володимира Михайловича особисто, але його пісні виконую з особливим натхненням. Його музика не забута і Він ще, вкотре, зіграє свою першу скрипку в новітній українській історії.
avatar
Дуже слушно! Нарешті зрозуміємо, що нічого чекати, щоб влада раптом почне покращувати нашежиття вже сьогодні. Особливо, якщо ми не спрямовуватимо її в потрібне русло.
avatar
Ця тема вкрай актуальна, зокрема в контексті "філософії пограниччя" - Консервативної Революції, екзистенціалізму, відповідним чином інтерпретованого Фрідріха Ніцше. Межа - це та лінія, по якій людина балансує між _двома_ безоднями: "Коварство этого миража состоит в противопоставлении хаоса и гармонии". (Гейдар Джемаль) Адже істинний центр може бути віднайдений у самому суб'єкті - на шляху до власного серця.
avatar
2 ПОСМІШКА: аааа! мамма! перечитую вкотре ваш комент і дурію. «автор — провідник між Богом і людиною» – який автор? «Поети — вигнані на землю ангели.» Про яких поетів йдеться? Ви читали, шо зараз пишуть, скажімо хоч чернівецькі «поети»? який тут в біса «провідник між богом і людиною»? Ау! Шо за високопарні фрази? П.С. теми не стосується, але раджу поцікавитися гендерною філологією, бо бачте, у нас є не лише автори, але й авторки; не тільки поети, але й поетеси...
avatar
Ці думки дещо нагадали слова Фрідріха Гьольдерліна: "К чему поэты в скудные времена?" Цю виключну, майже провіденційну, роль поета пізніше зауважив і Мартін Гайдеггер, побачивши в поезії - відкриття-Буттям-себе. Чи не наводить це нас на пантеїстичний висновок, що Буття і Бог - тотожні? Чи не є це даниною ніцшеансько-гайдеггерівському спростуванню трансцендентності Бога і самої метафізики, поворотом до цілісного переживання Буття як єдиного Абсолюту? Все це є вкрай неоднозначною ходою на межі між "елліном та юдеєм", а тому відповіді на ці запитання є вибором не просто онтологічної, але самої релігійної парадигми, хоч з першого погляду це може виглядати неочевидним.
avatar
і це не лише цього питання стосується... в цьому вона вся - політика нашої держави(((
avatar
Дуже подобається поезія Єлени Даскал. Вона особлива, чесна і абсолютно не пафосна. Дякую їй за те, що після прочитання стає справді добре, наче після смачного обіду.
avatar
Цьогорічний список топ-100 мільярдерів замикає саме африканець Нікі Оппенхаймер і родина (Nicky Oppenheimer) зі своїми 5 млрд. доларів. Це також парадоксально, але принаймні зрозуміло, бо в ПАР добувають діаманти і золото, але більшість людей живе дуже бідно, якщо не брати до уваги тамтешні великі міста. Тут це неодмінно пов'язано з апартаїдом. Проте, я не про історію...
avatar
Та ж я написав, що вона по духу і настрою революційна! Це ж не означає, що Даскал зробила революцію в поезії. Якщо б, наприклад, вона наслідувала дух французьких просвітників, або ж навіть Леніна, то хіба б не революційною за духом вона була? Якщо, скажімо, Жадану властивий революційний дух, то значить і Даскал це притаманно, оскільки вона, як Ви кажете, його наслідує. Але особисто на мене таке враження складає саме тематика Че! ;-)
avatar
Сподіваюся, що так! ;-) Лиш він, певно, називатиметься "Буковинським Феноменом", бо ж багато авторів є і не з самого міста. Знаю точно, що на Буковині є дуже цікава література і дуже якісні автори! Маю щастя знайомитися з їхньою творчістю все більше і більше, отже маю надію, що розвиток тут літ. процесу буде все потужнішим! ;-)
avatar
Нещодавно мав нагоду поспілкуватися з астрологом, який давав прогнози щодо виборів... Не справдилися. І з політологами, не так давно сперечався. Отже, як на мене: "Політичні, як і астрологічні прогнози" - суперове порівняння!
avatar
Загалом погоджуючись з автором, вважаю, що українська освіта втратила своє основне призначення творити нові смисли невідривні від умовної української ідеї... Маючи захисну оболонку "привілегії обраних", освіта від давніх часів завжди була ротором прогресу... нині ж у інформаційну епоху освіта - це конвеєр ідей, який крутиться у напрямі, який задають приховані структури (теорія змови, найкраще ілюструється прикладами з теорії і практики науки і освіти). Україна, як серединна земля, має свою Традицію, і обовязково побудує нову державу з своєю унікальною системою освіти (анклавний мотив...). Це питання майбутнього, але задавати його і шукати на нього відповіді ми повинні вже сьогодні ...
avatar
Усе залежить від того, наскільки швидко Януковича переконають, що конфлікти за ресурси та можливості на пострадянському просторі неминучі. І тоді він почне шукати оптимальну форму інтеграції - співв'язування безпекових потуг, економік, стандартів. Тоді він прийде до висновку, яка cистема є найбільш оптимальною для нашої країни. Думаю, якщо ні, то він приречений плентатися у невизначеності увесь свій (один) термін.
avatar
" “европейська карта” для декого є не стільки метою, скільки інструментом маніпуляції електоратом. Зрештою, як і “російська”". - цілком згоден.
avatar
Чудово написано! Спробую домислити відповіді на останнє, риторичне питання: а) Ющенко таким чином "кинув кістку" націонал-патріотам, для яких Бандера сприймається некритично, як ікона. Таким чином екс-Президент вирішив згуртувати ядерний електорат на переспективу виборів в ради та ВРУ б) З іншого боку Ющенко відволік увагу громадськості від присвоєння нагород (в т.ч. і звань "Герой України" Григорію Омельченку, та Сергію Бондарчуку) невідомо кому невідомо за що. в) єдина відповідь на питання "Чому не раніше?" Це ювілейні для Бандери роки (проте не дати) - 100 років з народження, 50 - від загибелі. г) створити проблеми для Тимошенко, у зв'язку зі складністю "освоювання" електорату, що вимагав би підтвердження/скасування щодо Бандери. Для Януковича це - подарунок, що зконсолідовув його виборців проти "бандерівців-помаранчевих"