Ничейная земля

Странный и обширный кусок крутизны за дачами, поросший облепихой, черешнями, немного яблонями, и выскакивающими внезапно в траве по пояс кустами шиповника, с невероятно капризным ландшафтом. Приспособить его под что-то не смогли. Но какое-то время там паслись кони. Я обнаружил его как-то, когда поднялся от Прута после надоедавшего уже купания, просто лениво бредя по тропе. Глянул на пейзаж и почувствовал что-то колумбовское. Привкус открытия. Черти бермудского многоугольника. Главное, что меня п...
Читати далі →

Проспект дауншифтинга

1 Если стремительно спускаться по улице 28 июня, и ниже, то наступает наконец точка невозврата, где люди выходят на улицу в тапочках. Чуть выше нет этой определенности, там, то в туфлях, то в тапочках, мечутся в поисках ценностных ориентиров, но наступает момент, когда именно в тапочках. Человек в тапочках, это де(э)льфин — существо живущее ощущениями. Поэтому штаны его мягки, майка его дырява. Нега и воздух. Изабелла и лень. Качели и куры. Мангал и раскладушка в винограднике. Мимо жуткого мо...
Читати далі →

Подарунок

 «Подаруй дитині свято!Всього декілька місяців і наша компанія «БІОтек» готова подарувати Вашому малюку унікального домашнього улюбленця. Поєднання зайчика та котика? Будь ласка. Рожевий пушок? Звичайно. А як же морська свинка з великими вушками? Запросто! Лише у нас невисока ціна поєднана з якістю виконання замовлення. Поспішайте побачити усмішку Вашої дитини.»-         Ну, ну, ну, ну, ну, нуууу, ну!-         Сонько, зараз їдемо. Лише домалюю губи й стрибаємо в електрокар. – Висока красива жінк...
Читати далі →

Коротка історія хвороб

     Уявіть невелику дитячу кімнату. Стіни з милими шпалерами, тепле освітлення, ліжко в кутку кімнати. На ліжку сидить дівчинка п’яти років: блакитна піжамка, босі ніжки, великі темні очі вдивляються в щось навпроти.-         То я не маю казати? А може в мене темпелатула? Я не піду завтра в садок!-         Тсссс…– маленьке недолуге й зеленаве створіння загрозливо притулило блідий довгий палець до ротика. – Не кричи так, ти розбудиш маму і ми більше не побачимось.-         Ти знаєш якусь стлашну...
Читати далі →

Запах і голос

      Дивно, як зараз люди відчувають присутність один одного. Через якісь далекі екрани бачать обличчя, чують голос, міряють чужі думки, судять їх, зважують, ставлять ціну й виголошують вирок. Скрізь суди, борделі, школи і церкви. Не виходячи з дому. Не люблю читати чужі слова на екрані. Як по мені, то краще листи. Чисті та виважені, бо ж коли пишеш на папері, слова вже й справді мають якусь вагу. Принаймні, вагу листа.-         Як, любите листи писати? Це типу «Привіт» і через тиждень відпові...
Читати далі →

Весна 2019

ПітиЛюди шукають можливості зблизитись, але все одно залишаються на відстані. Що їм постійно заважає?.. Я зараз маю думати не про це, а про виваженість свого рішення. Чи найкращим виходом буде, так ось по-англійськи, піти? Ну, тут очевидно братимуть сумніви, а все ж плутані думки мої повертаються до початку: не можна наблизитись. Ніяк. Краще піти, не попереджаючи нікого, не викликаючи заперечень чи жалю, бо й так ніхто не чує. Серед плутанини думок, серед життєвих позицій точно тут не знайдеш се...
Читати далі →

Відсутність

     Весною є такі запах і світло, від яких божеволієш. Суміш чогось оголеного з чимось ще достатньо ніжним. Це не червень, який безсоромно кричить налитою зеленню. Прихована ніжність квітня інтригує більше, вона нетривкою загадковістю висмоктує останні сили, що, здавалось, потрібні для щоденних справ. Вона забере своє, так само легко, сумішшю запаху цвіту із фарбами блідо-бузковими, білими, рожевими заляпає твій погляд, проникне в повітря, і ти вже не зможеш їй перечити. Вона перемогла, ця весн...
Читати далі →

Катастрофа

Каждый раз, когда я встречал его, то невольно вздрагивал, так выделялось его лицо на общем фоне. Странно, это чувство напоминало мне вот какое: будто ты идешь и внезапно видишь свое отражение в витрине или зеркале машины. Никогда не бывает, чтоб это не удивило тебя, совпало с представлением о том, как должно быть… Всегда удивляешься этому чужому облику, и, кажется, даже сам ты не в состоянии прочитать мысли, спрятанные за усталым безразличным выражением.Точно так же этот человек никогда не выгля...
Читати далі →

Как правильно играть на рояле

Этот человек умер в доинтернетную, не очень внимательную эпоху девяностых. И в общем-то мало кто его вспоминает. Время от времени мы пересекались в городе. Всегда выделял его, непонятно почему. Посмотришь и что-то царапнет. Говорили, что он чрезвычайно талантлив. Меня не слишком занимала классическая музыка, которая так занимала его. Поэтому мне трудно было оценить именно этот его талант, но что-то в нем цепляло.Однажды я пришел о чем-то договариваться с ним в музучилище. Это было раннее утро, в...
Читати далі →

Верность цикадам

  Купил когда-то сборник восточной поэзии. Гривны за две, наверно. Китайская классика, японская. Просматриваю, думаю, какой интересный отбор делают тысячелетия. Остаются названия, вроде: «Слушая цикад в западной беседке», " Встречая рассвет у отрогов гор", «Провожая друга в дальнее путешествие». Все злободневное улетучилось, никому не нужно. А цикады остались.Продолжаю думать, и понимаю, что наверно это правильно: потому что миллионы верны чему-то понятному — тренду, статусу, успеху, ...
Читати далі →