Букинист

Це оповідання написав у березні 2013 року. Тоді всі говорили про книгарні, а я чомусь згадав іншого чернівецького букініста. Днями він помер. З цієї нагоди публікую тут: Его птичий профиль мелькает иногда в городе. Он одевается всегда по-советски. А это удивительный стиль, когда человек почти сливается с пространством. Поэтому блеклое пятно его пальто, например, в февральско-мартовской слякоти и не выделишь из городского пейзажа. А если выделишь, то только потому что оно еще серее и бурее. Ко...
Читати далі →

Пам'ятник Готтесмана

Правила мережі «Вкурсі» забороняють публікувати чужі твори, але, по-перше, це мій переклад, а іншого немає. По-друге, ті ж правила зазначають, що із необхідною преамбулою такі публікації можливі. Це оповідання виходило друком російською мовою. І мене, щоразу, коли воно траплялося на очі — вражало. Належить воно перу колишнього чернівчанина Слави Бакіса, у Чернівцях він відомий був свого часу як засновник кіноклубу, де демонструвалися найкращі зразки світового кінематографу, зараз працює у США ви...
Читати далі →

Хто живе в твоєму тілі

Стикались колись із кризою самоідентичності? А зцілим клубком емоцій різного характеру всередині себе, які інколи прямо протирічать одне одному? Коли тобі тісно в своєму тілі і так не зручно серед людей? Коли ти робиш саме те чого прагнеш, а потім не витримуєш несприйняття, яке виливається в самопобиття десь на самоті. Як змусити себе бути таким як усі? Скількох проблем можна було б уникнути?  Але як цього досягти? Коли навіть тотальний жорсткий самоконтроль не допомагає, бо твоя ідентичніст...
Читати далі →

Коли ти прийдеш...

Коли ти прийдеш, сядеш тихо навпроти,  не спитаєшся лишнього і ні слова не мовиш в ту мить, — за вікном вечір тихий зіграє нам радісні ноти  й на стіні промінь сонного сонця замайорить…  Ми чекали цього до нестями, до жаху, витравляли всі сумніви від отар наших мрій. Я тримаюсь за тебе і жодного страху,  жодних обмежень, мій янголе й без застережень — воїне мій …  І мені так спокійно, я знаю, що якось  ти прийдеш і все зникне у тумані ночей.  І мені так святково, я знаю, колись та...
Читати далі →

"Счастье"

Мне боль ломает грудь — я улыбаюсь И громче всех смеюсь: все как обычно... Счастливой всем казаться я стараюсь Ведь слезы лить мне очень не привычно. Мне маска стала, как родная кожа И на ночь я ее уж не снимаю. Но иногда во сне она спадает, что же И мое горе видит одеяло. Я никому не расскажу об этой боли. Она моя! Убрали быстро руки. И называйте, как хотите: гордость, воля. Но я сама стерплю все свои муки. Терять родных уже вошло в привычку. И мне казалось, что с годами ста...
Читати далі →

Деяких жінок треба любити на відстані.

Мені 30 років і я чоловік.І все, що я зрозумів  про жінок за ці роки вкладається лише в одне речення.Деяких жінок варто любити на відстані.Мабуть, саме до цього я йшов все своє життя. Хтось назве мене невдахою, що в тридцять років не має ні успішної кар’єри, ні сімї, дружини, дітей. Я ж називаю себе мандрівником. Мені подобається йти по цьому житті легко і не думаючи, що про мене подумають інші. Та для мене завжди буде важливим те, що про мене подумає Вона. Хоча я невпевнений, що вона хоч іноді ...
Читати далі →

ШИЗОФРЕНИЯ БОЛЕЗНЬ ИЛИ...?

Когда я писала доклад по биологии на тему шизофрении, я решила более подробно об этом написать, ибо эта тема в нынешнем обществе как никогда актуальна. Но, не в том смысле, что мы тупеем, а в том, что начинаем глубже мыслить. Шизофрения – нарушение развития нервной системы, то бишь, головного мозга. Шизофрения обычно проявляется от 17 до 25 лет.  Одними из основных симптомов являются галлюцинации, при которых больной слышит или видит то, чего не воспринимают другие. Помимо галлюцинаций присутст...
Читати далі →

ДЕПРЕССИЯ, ПРИКРЫТАЯ ВНЕШНИМИ ФАКТОРАМИ

В общем, депрессия — это не всегда негатив… Но стоит только взглянуть в реалии, заглянуть в свой карман, открыть холодильник или подумать, что одеть – как депрессивное состояние тут как тут... …В медицине врачи отмечают осень – как один из главных поводов для рефлексии.Возможно, это связано с внутренним состоянием человека, прошедших месяцев, ситуаций, когда человек ассоциирует времена года с людским биоритмом. Всё отмирает, уходит в долгий сон осенней атмосферы. А тут ещё и периодически возн...
Читати далі →

НАЗВА ДЛЯ КАЗИНО

1. Коли нарешті досяг я пенсійного віку, страшеннно мені кортіло перестати бути викладачем і відкрити казино. Гра — заняття надзвичайно корисне, як не для гаманця, так для здоров'я і відчуття життя. Блефуй і воздасться тобі, як казав мій знайомий професор малоПаризького університету, захищаючи не свою докторську дисертацію. Спочатку придумав я назву для казино, тому що кажуть, як назвеш свій корабель, так він і попливе. А назва, яку придумав, була просто пречудова. З такою назвою це царство рул...
Читати далі →

Роксолана Жаркова. А літо - з нею...(поезія)

А літо – з нею. Де би вона не була.А море з мушель виливається до кімнати.Серед її пустель проростає поволі трава,Серед її слів – тільки одне солодко називати…Серед її зим – одна протриває мить.Серед її снігів – один доторкнеться зап’ясть.А море, воно – тут.Тече і шумить.Непомітне і головне –найбільше з її щасть. (Р. Жаркова)...
Читати далі →