Сила слабощів

Ми слабші, насправді, ніж здаємось. Коли носимо 20- ти кілограмові пакети з продуктами додому, ходимо на високих підборах цілий день, а потім прибігаємо і готуємо «кулінарні шедеври» — все одно залишаємось слабкими. Коли стаємо завзятими домогосподарками, які в день перероблюють сотні тисяч справ та коли не вміємо стримувати сльози, які, як на зло, стікають по щоках. Слабкі, бо просимо вибачачення у людини, яка по-справжньому нам дорога, навіть принижуючи власну гідність. Не можемо бути з кимо...
Читати далі →

МЫ НЕ ПИАРИМСЯ И ПУСТЫХ ЗАЯВЛЕНИЙ НЕ ДЕЛАЕМ!

Кружок «Школа журналистики» развивает, в первую очередь, одно из важных составляющих качеств каждого человека – коммуникабельность   Это на первом месте, ведь в кружок может прийти человек, не только, видящий себя в узкой специализации СМИ. Приходят люди, которые планируют работать в других сферах, но для этого: для работы, для сосуществования в обществе нужна социальная коммуникативность и умение работать, как с отдельными личностями, так и в целом, с коллективом. В «Школе журналисти...
Читати далі →

БИТВА ТИТАНОВ ИЛИ НАЦИОНАЛИЗАЦИЯ «ПРИВАТБАНКА» 09.01.2017

Дата публикации: 09.01.2017  Битва Титанов или национализация «ПриватБанка» Проанализировав ситуацию с национализацией «ПриватБанка», решила осветить, вам, читателям, некоторые стороны этого события. Семя национализации было заложено тогда, на почве губернаторства «господина» Коломойского. Пожалуй, нужно начать с фактов, далее покопаемся глубже в ситуации, поэтому, не спешите листать дальше, увидев сухой факт о ситуации с «ПриватБанком». В воскресенье, 18 декабря, Кабинет Министров Ук...
Читати далі →

СЛИШКОМ БОЛЬШАЯ ЦЕНА - ВОЙНА НА ДОНБАССЕ

«Судить про то, что такое война, могли по-настоящему только мёртвые, только они одни узнали всё до конца» Эрих Мария Ремарк Своей статьёй я хочу остановить эту подлую войну, которая взорвала тишину…спасти счастье детских глаз…Их дом родной и папу с мамой на Донбассе… На всю эту агрессию, войну между олигархами, руками различных солдат, мы в скорости сможем ответить: «Выстояли всё-же». Каждый человек в мире будет знать – «Мы непобедимы, наша воля, свобода — выше всех этих распрей и будет Миров...
Читати далі →

КОСМИЧЕСКАЯ РЕФЛЕКСИЯ

Одни из нас склонны фантазировать, другие — загадывают желания, всматриваясь в ночной простор, пытаясь найти там звездочку, чтобы поведать ей о своих мыслях, планах на будущее. И некоторые из нас даже не понимают, что возможно где-то мельком, рассуждая о своих желаниях, их исполнении, они, возможно, где-то боковым зрением, затрагивают тот маяк Вселенной, который, падая, и приведет к реализации их мечты. Загадочное лунное небо способствует романтическому забвению и в этом есть нечто таинственное...
Читати далі →

БАССЕЙН, ЗАЛИТЫЙ СКРЫТОЙ НЕНАВИСТЬЮ И ЗАВИСТЬЮ

БАССЕЙН, ЗАЛИТЫЙ СКРЫТОЙ НЕНАВИСТЬЮ И ЗАВИСТЬЮ   Каждый индивидуален, каждый красив по-своему, каждый особенен по-своему – это я не устану повторять никогда, просто не все могут самовыразиться и понять, в первую очередь, для себя, что ты – особенная и не стоит стремиться быть похожим на кого-либо, а если попытки тщетны, то начинается зависть. Люди поставили в приоритет счастья то, что хотят или уже имеют другие, а не то, что уже имеют… Согласитесь, каждый хоть раз засматривался на чужую жизн...
Читати далі →

сroyez en votre rêve

«Воно ж правда здійсниться?» — міцно тримаючи за руку питає вона. «Правда. Головне вірити. Всім серцем» — відповідаю їй. Але, в думках все зовсім по-іншому: цей світ буває занадто цинічним, і окрім щирої віри нічого й не залишається. Мені не хочеться, щоб вона знала, які бувають люди, і, що не завжди бажання можуть справдитись. Мрії залишаються мріями, а реальність, яка пронизує, немов морозний подих вітру – буває жорстокою. Люди, сповнені образи та відчаю, закупорюються у власний панцир....
Читати далі →

Щось

Ранок. Її скуйовджене волосся. Його ніжний поцілунок в чоло. ЇЇ руки, що тендітно переплітаються з його пальцями. Його міцні обійми. Її останні сльози. Місто, в якому почуваєшся беззахисним, і, часом, по-чарівному самотнім. Ніколи не знаєш, коли закінчується одна історія, і починається вже інша. Не вловлюєш ті короткі проміжки щастя, що вриваються в життя. Не помічаєш часу, який пролітає над прірвою небуття в «невідоме минуле». Так мало слів, і так багато запитань, що сколихують свідомість. ...
Читати далі →

Сільная і нєзавісімая, да?

Як тільки люди чують, що ти живеш окремо, сама себе забезпечуєш і не впускаєш в життя пересічних чоловіків – все, не встигнеш і оком повести, як на тобі клеймо: сильна і незалежна. «А коли сорок котів заводити будеш?» — підіймаючи кутики губ, питають вони.  Інколи, просто посміхаєшся, інколи, віджартовуєшся або ж просто ігноруєш. Зараз буде хвилинка антиреклами, але я знаю, що ніколи не буду ідеальною жінкою. Готувати ненавиджу, знаю лише 10 рецептів деяких страв. Вдома майже не проводжу час...
Читати далі →