Göngustaf skáld

Опять со мною посох скальда, И строки жгут мое нутро. Обуза? Радость? — Вот не знаю И вновь держу я слов копье. Мой мозг горит — котел кипящий, И ритмы, рифмы в нем ищу Для мира я пустая чаша И снова кровью ран пишу. Слова как яд, слова как ласка И смыслы их как жало змей Я вдаль иду дремучей чащей За тайной истины своей....
Читати далі →

Онд и рычащий волк

Три шипа и девять змей Вместе сплелись на груди моей Я круг черчу гвоздя острием - Четыре свечи пылают в нем. Огонь в небесах, огонь подо мной И молот вокруг — защитник мой. Руки воздеты — гортанный напев, Сверху по жилах — яркий свет. Четыре силы вокруг меня -  На клетках тавлей — знак креста. Вся воля и сила как знак стрелы - Корни у древа крепче скалы. Сверкает черным камень Сурт - Древо Миров — вся моя суть. Как ткань трех норн — синий плат, На нем звезда и девять врат. Дымит...
Читати далі →

Ярослав Кушнірик проти блудного спадкоємця. Хто кого?

Просто неймовірну активність Ярослава Кушнірика і, так би мовити, ділову і медійну можна пояснити тільки одним – він збирається посунути з посади мера Олексія Каспрука. Гадаємо, ця ідея і до Ярослава Денисовича і його друзів прийшла в останні місяці, коли вони наочно побачили, що Олексій Павлович зірок із неба не хапає. А як той отець демократії досить вдало роздуває щоки. Але цього для вирішення проблем міста замало. А от Ярославу Денисовичу, за досить короткий час, стало тісно у кріслі с...
Читати далі →

Jan Těsnohlídek. Píseň špatného manžela (переклад з чеської)

ЯН  ТЄСНОГЛІДЕК пісня  мерзотного  чоловіка  (переклад  з  чеської) буду  п’яний  я                    шалом  повен                                                    криком  дуж                                                                            і  неситий                                                                                                    і  рішучий день  зіпсуто тим що  грошей  в  нас  нема що  діти  –  дурні  і що  ти  є  шльондра (можна  тя...
Читати далі →

Прощення

Я хотіла написати тобі вірша. Ну, знаєш, щоб із римами, красивими викрутами. Але, чорт, ти мене не надихаєш. Мені простіше було присвятити вірша безіменному стовпу посеред вулиці, а не тобі. Розламувало на частини почуття провини. В нас не було нічого спільного, крім наших зустрічей.Твої очі такі темні-темні. Глибокі. Господи, я ніколи не бачила таких очей. Я заплутувалася в них, і коли віями торкався щоки — атомний вибух розносився по венах, труїв мене і тебе. І гірко ставало після того. Як піс...
Читати далі →

Забери мене, осене, з осені в осінь на потязі

забери мене, осене, з осені в осінь на потязі золотаво-червоні замети — візитка цих вуличок де кохається дощ з чорнотою асфальту на протязі там і ненависть сіра, мов кішка вночі. Білих любощів пароплав переплив перешийки і зник десь за обрієм тільки дим-анімацію в tif.і закріплено пам'яттю і бажання втекти в горизонти, та треба — хороброю але Бог обділив, а натомість покрив серце ранами одна гоїться, інша — стікає на діл сукровицею наче мед в молоці, а бронхіти від смогу виснажують при...
Читати далі →

Целан и заклинатель змей (фильма)

Поэт из Черновцов Пауль Целан прожил лишь пятьдесят лет. Он полусошел с ума и покончил жизнь самоубийством. Исследователи его творчества любят говорить об «отсроченной смерти». Якобы война не убила его сразу, а добила воспоминаниями. Причем сначала Целан вспоминал о войне мало. Хотя в ней погибли его родители, друзья, и он стал изгнанником. А потом все больше, больше. Это невероятно интересно, потому что Целан, в первую очередь, ну если уж начистоту, затребован, как поэт темы Холокоста. Жена Цел...
Читати далі →

Майдан 2004. Тур другий / Епізод третій

h-dychkovska.vkursi.com/7690.html Маріуполь, штаб віктора Ющенка. В донецькій області 2 штаби — в Донецьку і в Маріуполі. Тут наша група ділиться на дві підгрупи. Віталій, колишній міліціонер, юрист, керівник маріупольської групи, з ним залишаються Василь Юрців, Оля Молодій ти Славко Ерстенюк (з тих, що пам*ятаю, загалом їх десь 8-9 чоловік). Моя група їде у Вугледар, має вести агітацію по районах, містечках і селах.  Наша підрупа: 1. Любомир ???; 2. Роман ???; Любомир і Роман — батько і си...
Читати далі →

Омріяний «камінь»

У своїх походах я часто бачив величний Петрос зі сторони. Я з перехопленим подихом шаленів від нього узимку, я заїдав каву солодкою ватою весною, неодноразово милувався ним влітку з різних гір, але увесь час я обіцяв йому, що прийду до нього у гості. Я вже було відклав візит до наступного року, оскільки був змушений на два місяці покинути Чернівці. Але за два дні до від’їзду я не витримав, зібрав наплічник та разом з подругою поїхав у гори. Гора Петрос з румунської перекладається як «камінь», ...
Читати далі →

Майдан 2004. Тур другий / Епізод другий

Попереднє: h-dychkovska.vkursi.com/7687.html Їдемо ми на своєрідну «війну» і тут «зброєю» будуть відеокамери, фотоапарати, мобільні телефони, саме вони будуть «фіксувати порушення». Еге ж, саме в 2004 я придбала свою першу «Нокію», якою можна і цвяхи забивати, адже без мобільного тут ніяк. Нас навіть називали «донецькі партизани». В силу того, що 10 років тому фото-відеоапаратура ще не була настільки широкорозповсюджена, як зараз, Василь Юрців мав завдання роздобути всю цю техніку в Івано-Франк...
Читати далі →