Ворог № 1 або інтерпол на службі диктатора

Дмитро Ярош викликає в мене двояке ставлення. Більшість відомої інформації про нього викликають захоплення і подив, меншість відомої інформації і велика кількість невідомого — настороженість... Вже не знаю чи піарить Путін Яроша, чи хоче зробити його злом, винним у всіх бідах, чи дійсно побоюється. А от наші європейські друзі раз за разом змушують задуматись ми маємо союзників чи ми одні у своїй боротьбі. Інтерпол оголосив Яроша у рорзшук www.interpol.int/notice/search/wanted/2014-16549 ...
Читати далі →

Нетипова маршрутка...

Лунає традиційна музика з далекого Кавказу. Якісь хачинські мотивчики… Я сідала до цього автобусу як і майже до всіх інших. Звичайний собі 45. Різниця видавалася мені лиш у тім, що там було затишно, як у справжніх фільмах… Згадала свій старий вірш, мовчки процитувала, далі пішла поїхала «мисля».  Просто затишно і комфортно.  Вговтує якоюсь романтикою. Чи то відчуття, залишене довгою прогулянкою нічного Кия, чи то передчуття такого близького прощання… Одним словом – мою ностальгію розвіяти було н...
Читати далі →

О свободе плавания

«Опять сволочь прыгнул» — закричали на спасательной станции. Фигурка вдалеке ласточкой сиганула с берега. Моторная спасательная лодка начала выруливать к быстро плывущему пловцу, который совсем не собирался тонуть. С моторки слышались матюки, а со станции орали: «бамбулей ему навешай, бамбулей». Недалеко в реке плыли тоже какие-то люди, плыли не так бодро, но никто из них не вызывал таких бурных эмоций. «А чего вы так», спросил кто-то у спасателей. Они рассказали: «да, пловец этот. Все прыгае...
Читати далі →

Штормове попередження!

Штормове попередження!В Україні очікується стрімке погіршення погодних умов. Явно вираженим є той факт, що не безвітряно на політичному просторі і не моросячий дощик, як співав у свій час Михайло Круг. Відсьогодні у політикумі спостерігається проливна злива обурення нинішнього Прем'єра та сильний шквальний вітер у формі виправдань Свободи та УДАРу, що аж піна з рота йде.Передбачуваним був відхід Арсенія Петровича від урядового крила хоча б тому, що яким би ефективним Ти не був, а бажаючих вислов...
Читати далі →

Доступ к тєлу продолжаєтся...

Саме ці рядки з відомого анекдота про невірну дружину найкраще характеризують стосунки окремих країн – агентів Росії в Європіз нєдорослєм всія Россіі Путіним, який перетворив їх на своїх підстилок, хвойд, шльондр (кому що більше до вподоби), здійснюючи доступ до їхніх тіл тоді, коли йому заманеться і практично без жодних зобов’язань.      Мало того, згадані агенти, в першу чергу головні – Франція, Німеччина, Італія, а також окремі дрібніші агентики – Австрія, Болгарія, Греція, Сербія, Словаччин...
Читати далі →

Болотяний океан

Хто винен у тому, що десь океан –Став мізерним і висох в болото?Хто сказав, поясніть, хто таке лиш сказав,Океан хіба стане болотом?Може ми, у безсиллі характеру сво,Намагаємось виправить мілкі калюжі?Із болота робити величнеє щось, от, Наприклад як я з того ж само болота.Я гадаю, то все лиш від мілкості знаньЩе від мілкості думки, котра від них сягне.Бо людина спроможна почати з нуля –Свою думку, уміння, а знання – тим паче.І поява болота, де був океан, радше хиба,Котру запустив сам у серце.Не в...
Читати далі →

Потвора

Людина покликана зрити у вічністьТо хто ж ти такий, як не бачиш її?Для чого живеш, як метелик у коконі,Коли все навколо мертвіє щодень?У о'чах твоїх безвихІ'дная мряка.Ти дивишся вглиб, але то мілина.Твої береги то для когось лиш пристані –Приплив – почекав – переплив – і прощай.Ти злісно доводиш правдивість той думки,Що в себе довів в голові без вітрів.Та як без повітря живе щось у тобі,Що дихає ще, що живе, поясни?Вкриваєшся злобою, як камінь мохами –Із часом, із болем, потроху, як всі…А потім...
Читати далі →

Коли сніг упав...

Ти кричиш пихато: Рівня вимагаю!Та хіба у тім моя винна?В тебе за плечима купи мрякиВ мене за плечима- ти і я.Ми були, колись – затихли в бурю.Дивовижа, але так воно і є.Все гриміло, буревіло попід нами-Ми прощались, били всі мости.Ти сказав: шукай же собі рівню!Я змовчала – ти ж бо геть осліп.Чи то я осліпла, ще тоді, як листя пало…Чи то ми осліпли разом, коли сніг упав…...
Читати далі →

Інколи варто пам'ятати негатив

Моя рухливість думок най, така: «Все видалить сміло» — на потім — Добро навіка. Моя рухливіть думок шалена така — У записи миті бридкі, що стирала добрА й щира пам'ять. Най, серце турботливе ніжне та надхистке, Що вміє любити, прощати і бути чесним, Нехай, не простить кам'яного і грубого тла, Що в серці людини іншой було примерзле Нехай, не простить зради духу і гноблення ввіч, І най, закарбує огиду, котру відчувало в ті миті. Моя рухливість думок тепера єдина в мені щемить — На зло — лише ...
Читати далі →

Ти шукаєш істину в вині...

Не люби мене, ти більше, не люби, не даруй щоранку квітів, вже в коханні нашім голуби розлетілись назавжди по світу Ти шукаєш істину в вині, як знайдеш сідаєш за гітару, вуха в'януть й квіти на вікні, від тих слів… і твого перегару Не співай мені старих пісень,  а нових не смій більше складати, вже стосунків наших карусель заржавіла й зупинилось свято. В нас на кухні скрізь одні склянки, я б хотіла печива і чаю, від любові биті черепки, я в душі на купочку складаю. Голубі...
Читати далі →