Старі пі.араси, повинні поступитися місцем молодим п...

Ляшко — веселий клоун нашої великої політики. Наче вірний пес він гарчить, гавкає і шкірить зуби на «неугодних» комусь. Нападати і кусати чийсь ланцюг не дозволяє.  Хтось правда не врахував, що поза обєктивами камер песик дуже лагідний, привітний і майже «ручний», навіть з «неугодними» Головне питання яка особа ховається за «комусь, чийсь і хтось» відкрите. ...
Читати далі →

Кожен розумник вважає, що з ним цього не станеться, але це стається

Так багато думок зазвичай в голові витає, що інколи важко вхопитися хоча б за одну і довести її до якоїсь логічної розвязки. Стільки подій одночасно стається і не стається, інколи торкаючись мене, а інколи проходячи повз. І усе це якимось чином робить своє втручання в мою свідомість, з якою інколи важко «совладать». Ні це не шизофренія або якийсь інший психічно-психологічний розлад, просто стандартний збіг обставин, котрий коректує усе навколо… плани, погляди, думки, цілі. Ще зовсім недавно, х...
Читати далі →

Семінар: "Попередження і вирішення конфліктів в процесі реалізації прав людини"

Продовжуючи серію заходів із поліпшення вмінь ефективно реалізовувати свої права в сучасних умовах, 18-20 липня був проведений семінар на тему: «Попередження і вирішення конфліктів в процесі реалізації прав людини, зокрема під час мирних зібрань. Співпраця Захід-Схід». Під час семінару мова йшла про те, як уникати чи вирішувати конфліктні ситуації, щоб ефективно реалізувати своє те чи інше право. Наприклад право на мирне зібрання в умовах, коли якась сторона провокує конфлікт. Досвідчена трене...
Читати далі →

Засинати у твоїх руках

засинати у твоїх руках, прокидатись у твоїх обіймах. ти приходиш іноді у снах, і здаєшся іноді у фільмах. я слова не завжди підберу, щоб тобі сказати як кохаю. просто і банально: «я люблю» (може ми потрапимо до раю?...) я скучаю без тебя порой, ты же где-то далеко на юге. за окном стоит июльский зной, а в душе напротив — воют вьюги. знаю, ти паскуда, тварь, падлюка, і це все далеко ще не все. просто я люблю і будь що буде, просто ти єдиний от і все. 04.07.2014...
Читати далі →

жовтень, листопад, грудень

Жовтень, листопад, грудень. Наносі зимові свята. Я хочу до твоїх грудей, Проте, я не зовсім свята. Проходять самотні ночі, Дні, вечори і ранка. Я знов відкриваю очі, І бачу лише мовчанки. Порожні тепер розмови, Моя голова і тіло. Помітні дефекти мови, Як бачиш — не дуже мило. Чому я не сплю? для чого Пишу зараз і навіщо? Я хочу прийти до «ТОГО» і здатись «ЙОМУ» заніщо....
Читати далі →

я жменями збираю пожовкле іржаве листя.

я жменями збираю пожовкле іржаве листя. сонця не видно, і я лише час від часу примружую очі від жовтнево-жовтих яскравих ламп. і мені хочеться вжити у їжу по-весняному теплих барв, але маю наразі одне і єдине бажання: аби тільки дожити до кінця цього клятого жовтня.  22.09.2013...
Читати далі →

Мовчи

Мовчи. Я не люблю, коли порушується тиша. Вона прекрасна в величі своїй. ЇЇ безодня набагато глибша, Туди сягають лиш найглибші з мрій. Мовчи. Не промовляй мені ні слова. Не хочу чути ані пари з твоїх уст. Нехай загине вся людськая мова, Коли в мені вирує тисяча безумств. Мовчи. Коли не варто говорити. Коли твій погляд скаже все без слів. Коли лиш дотик змушує тремтіти. Ми створені лише для наших снів....
Читати далі →

Немає

А в мене досі немає гарячої води. Немає ванни з піною і теплого молока з медом. Теж немає. Немає людини з якою я ляжу спати. Точніше є, але немає. Немає кого обійняти по-щирості. Немає до кого впасти на груди і плакати. Мені просто немає чого робити. Я просто скажу, що просто мене немає....
Читати далі →

Осінь в нотатках

Осінь. На каштанах пожовкле, іржаве листя. Скільки себе пам'ятаю, вони завжди опадали найпершими. У повітрі пахне дощем і мокрою землею. Постійно мрячить. Любов у цю пору теж своєрідна. Вона депресивна, плаксива, зажурена. Хоча вона — це єдине, що може так приємно зігріти душу. «Мені потрібен космос його очей»... Кохання до тієї людини, яку ти, здається, шукав все життя, і нарешті знайшов, воно таке палке та водночас таке до безтями приємне. І коли ви поряд, ти відчуваєш спокій. Тобі так хороше...
Читати далі →

Без тебе

Без тебе все не те, все інше.  Все наче вигляд свій втрача. З тобо ж я не я, щось більше. Себе так дивно почува. Без тебе сумно і скорботно. Втрачає світ усякий сенс. З тобою ж все так безтурботно, І не потрібні смс. І я не будую ніщо на майбутнє. З тобою… без тебе — життя є життя. Та все ж неприємно. щось рідне — відсутнє. Залишився вихід — сон та забуття. Та ж ні! я не згодна! не хочу заснути!  Боротись лиш треба і йти до кінця. Потрібно всі сили в собі осягнути, Й боротис...
Читати далі →