Вступ до ненаписаного

Туман на вулиці і знов перед очимаХолодна, сіра безвісті стіна.Забуто все, неясно, де причина,Де наслідок. Де смерть, а де життя… Черговий день із сотень інших схожих,Блідих, безликих, ніби недобачених,Зайшов за обрій тихо і погас.Куди ви всі? – Питаєш перехожих –Яке ж насправді все це має значення,Якщо пітьма і так в душі у нас?..  ...
Читати далі →

Nicolaus Pirogoff. У пошуках тіла

Быть счастливым счастьем других — вот настоящее счастье, вот жизни земной идеал... Н. И. Пирогов Уперше я почула про Миколу Івановича у 2010 році. Тоді я була студенткою першого курсу Сумського медичного інституту. У бібліотеці проводили вікторину, присвячену 200-річчю від дня народження Пирогова, тому нас добровільно-примусово запросили взяти в ній участь. Саме тоді я дізналася, хто такий Пирогов, і саме тоді вирішила, що обов’язково  побачу його забальзамоване тіло. У свої тоді сімнадцять ...
Читати далі →

Azrael

і знов не спокій у мені десь в животі лежить на дні й до серця тягнеться болитьболить і плаче все бринить кричати хочетьсямовчу аби не розіп.яти втрати аби не впастизнову втратимости вітри холодні вОди і знову водить водить водить заводить по коліна в море і небо низько хмари важко повзуть повзуть повзуть по спинахболить і тягне до землі говорить пошепки зі мною недруг і навіть не знайомийу снах човни свічки пороги і мертвий хтось стоїтьвікно обличчя ...
Читати далі →

Обережно, злий собака!

У районі Прута між вул. Гагаріна і вул. Бережанською в Чернівцях гуляє агресивний пес. Сьогодні прямо посеред двору напав і мало не загриз велику домашню собаку. Міліція, що приїхала на виклик, зарадити нічим не може — господаря не знайшли, собаку з великими труднощами забрали з наміром випустити у приватному секторі поруч. Зброя, шокери, ін'єкції, собачий притулок? Ні, не чули. Винних не знайдуть, навіть якщо пес загризе людину....
Читати далі →

По-радянськи: заробітна плата – гречкою

У Сумському аграрному університеті вродила гречка. ЇЇ врожаєм керівництво закладу пишається настільки, що готове платити нею за роботу. Відтак, викладачі аграрного університету якийсь відсоток зарплатні отримують якісною вітчизняною продукцією. По 8.50 грн. за кілограм, коли на базарі гречка по 9 гривень і більше.  Поки що такий тормозок важить 10 відсотків від всієї місячної виплати. Але в наступному році керівництво натякає, що порадує освітян більшою порцією корисної для здоров’я крупи. І чог...
Читати далі →

Дзеркало душі

Коли дзеркало вашої душі затягує туманом смутку, не варто сумувати через те чи впадати у відчай.Потрібно чекати, вірити і невпинно йти до своєї мети і своєї мрії. Сонце неодмінно зійде і розтопить туман як вершкове масло, і ти залишишся один на один з ранком і дзеркалом. Саме тоді варто замислитись. Що ми бачимо в дзеркалі щодня? Обличчя? Тіло? Ні… Значить щось йде не так. Допоки не будуть віддзеркалюватись пухнасті світлі думки вашої ясної душі, допоки хвилі настрою, що піднімаються вітром ...
Читати далі →

"Брудні" новини "ЧистоНьюз"

Знаєте, колись, років зо п’ять тому, я дуже любила жарти «95-го кварталу». Тоді вони здавалися мені такими сміливими, влучними, гострими. Але тепер команду «кварталу» ніби підмінили. Щоранку вмикаю телевізор, щоби веселіше було збиратися на роботу. Проте останнім часом мені вже огидно перемикати на 1+1, коли в ефірі «ЧистоНьюз».  Кількості того бруду, який щоразу виливають ведучі шоу на Кличка та Ляшка, могли б позаздрити навіть славнозвісні журналісти «ЛайфНьюз». Сценариста ніби заклинило на дв...
Читати далі →

Король. Верхоляк Дмитро

Хотіла назвати цей допис «Останній з могікан» або щось таке. Але не це головне, не це, не це... Після смерті батька думка: «Треба поїхати до Верхоляка, поки є час» постійно сверлила мені мозок.Коли наштовхувалась на батькові записники, випадково натрапляла на якусь інфорацію в ЗМІ, і просто так оте «треба поїхати» частенько вистрибувало мені  за спиною. Всього ж яких 60 км, недалечко ж, але як завжди, як у всіх — завтра, завтра, завтра...  Дзвінок від Олексія, журналіста з Києва, з проханням п...
Читати далі →

Ми - ті, що без пальців....

Мокати пальці в червоне вино,Нам не дано…Я б сховала тебе за пазухою,Не у Бога, але все одноВід того не менше тепло.Ми будемо з тобою одним піаніно,Незмінно,Ти білий, я побуду чорною,Як гадюка кусюча проворною,Вона повзає по твоїх клавішах….Хвостом переверта старі ноти,І нові висоти.Йде до тебе за пазуху….Чому ти настільки наляканий,Говориш до мене лиш знаками,Хотів би вхопити бокал….Та в нас розум як в неандертальців,Ми ті, що без пальців…І нам не дано…....
Читати далі →

Українці в Нью-Йорку представили «останній і єдиний мобільний додаток» Sender

Проект Sender, у створення якого інвестував ПриватБанк, став головним відкриттям найбільшого світового форуму банківських інновацій Finovate 2014, що пройшов 23–24 вересня в Нью-Йорку. «Sender став першим проривним рішенням, що було показано на Finnovate цього року, судячи з того, як його було представлено та як він працює», – відзначив після презентації проекту Andres Cueto, який представляє провідну американську фінансову компанію BBVA Compass. Як повідомили розробники Sender, новий серв...
Читати далі →