Що кому, а курці просо

Коли спілкуєшся з людьми приблизно твого ж рівня, думаєш, що якщо в них такі думки, то це ж стосується й решти суспільства. Та, на жаль, якийсь десяток однодумців не означає відсутності опозиційних думок. Наприклад, спілувалась недавно з однією жіночкою з села. Поки говорили про погоду все було добре, як тільки зайшли за політику ситуація змінилась. Я почула кілька фраз, які мене просто таки звалили з ніг: — «В теперішній кризі винен Майдан, ось якби не було Майдану, то все було би добре і...
Читати далі →

Василь Шкляр. «Ключ», «Чорний Ворон»: жанрові особливості романів. Частина 4. Літературна традиція та новаторство. Історії написання романів

Традиції та новаторство у літературі – поняття взаємопов’язані. Вони характеризують вузлові процеси літературної спадкоємності й історико-літературного процесу. „У художній літературі в процесі її тривалого розвитку традиційними стають певні теми, мотиви, ідеї, образи, способи творення художнього світу, зображально-виражальні засоби, жанрові структури. Проте письменник стає новатором у пошуках нових тем і типажів, в удосконаленні жанрових форм та засобів художнього освоєння світу. Спочатку він с...
Читати далі →

Кто прав кто виноват

Дорогі співвітчизники, ви даремно лаєте Петра Олексійовича. Він — усього лиш відображення вашого власного кретинізму, адже коли в країні війна — повноцінний народ обирає воєначальника. А не переговорника, що витрачає більше часу на телефонні розмови з німецьким канцлером, ніж на спілкування з командирами армійських батальйонів. Український виборець хотів миру та асоціації — і тепер дивується, чому фрау Ангела надсилає протитанкові комплекси в Ірак, а не в Україну. Ми здали Донбас не під Іловайсь...
Читати далі →

Маніфест порядності

                                                                                                                 Томас Джефферсон,                                                                                            співавтор Декларації незалежності,                                                                                                               третій Президент США:                                                                                                  «Коли народ бо...
Читати далі →

З великим букетом

«Лихі дев’яності» — для мене то фраза більше, аніж відносна. Звісно, то був для мене особливий період – це коли кіт старший за мене, це коли перші основи макіяжу – зеленка на коліна, а написати цілу сторінку прописом без підступної чорнильної клякси – подвиг. Перемальовувати мультик – заняття номер один, якщо таки пішов дощ, і в м’яча не можна. А ще цікаво би перевірити що там цікавого  мами в бібліотеці – головне нічого не перекинути і не завалити он той нерозібраний стос книжок. А ще … це коли...
Читати далі →

Якщо завтра мороз, якщо завтра зима

Віщуни і місцеві ванги з глобами стверджують, що цього року знову настане зима, вона буде холодною. Їм громадяни чомусь вірять.А от запевненням найчеснішої влади, що до зими все готово – газосховища повні, реверс надійно реверсує газ з Європи і вже навіть наскладали в Києві цілу купу газу на зиму –якось не віриться.Паскудство ситуації в тому, що стотисячмільйонів років тому газові родовища розташувались в «братній» Росії, а не під Полтавою чи біля Вінниці. Тривалий час нам вдавалось користуватис...
Читати далі →

«Мені нічого не потрібно, в мене все є!»

Ці слова 76-річної жінки на одній з карпатських полонин настільки запали в мою душу, що хочеш не хочеш, а переосмислюєш деякі речі. Розумієш всю нашу місцями навіть комічну прив’язаність до матеріальних благ, які ніколи не замінять духовних. Та кожна подорож починається з пакування наплічника. Лише найнеобхідніше, але з урахуванням довготривалості походу, ваги показують 27 кілограмів. Важко, та про це забуваєш, коли виходиш з дизелю у інший світ.  Вперше я мандрував сам, оскільки основна група...
Читати далі →

Одягайте вишиванку, а не натягуйте

По дорозі додому зустріла вчительку зарубіжної літератури Наталію Миколаївну. Останній раз бачилися рік тому. Каже, прийшов НАКАЗ, щоб на щорічну конференцію вчителів всі прийшли в вишиванках. Обов’язково. Так, мовляв, патріотизм проявимо. І я зависла.  Що це в біса за популізм? Та ми ж починаємо хворіти на псевдопатріотизм. Гірше того – заражаємо своїх дітей. Два дні тому розмовляла зі знайомим, який працює педагогом-організатором в школі. На одній із репетицій він почув, як в школі мами ...
Читати далі →

Фото з зіркою - навіщо?

6 світлин
Андрій Куликов, я і зайві 3 кіло
image

Сьогодні в соц.мережах вона викладе фото й її популярність серед знайомих зросте втричі.  Вона стане центром уваги, кращою подругою й гостею всіх днів народжень. А все тому, що сфотографувалася вона  з відомим шоуменом країни! Ще вона допомагає бездомним тваринам, збирає гроші для дітей-сиріт і раз в тиждень навідує свою хвору бабусю. Тільки фото, на якому вона з бабусею, не набирає лайків. А під цією фотографією з розкрученим дядьком — вже близько сотні сердечок. Друзі «зацінили». 

Я ніколи не розуміла, навіщо мені фотографії з відомими людьми. Не розуміла – й робила. Правда, рідко хвасталася ними в соціальних мережах. Але, коли й доводилося, то було якось ніяково. Тому зазвичай світлини з відомими людьми збирала в архіві. Щоб не сказали: «Янка-хвастуха». А, може, все простіше… бо я кепсько виглядала на кожному фото і в моїй зовнішності знаходилося щось зайве? Нижче в альбомі — докази. 

Чому я не залишусь за кордоном

Рік тому я  залишила свою країну. Поїхала здобувати другу вищу освіту. Пам’ятаю, як перед від’їздом друг порадив створити блог, щоб всі знайомі й рідні знали про моє життя там. Погодилась, але  приїхавши в Варшаву, я цього не зробила. Не зробила рік тому, півроку тому, місяць тому… Роблю це зараз, приїхавши додому на Україну і зрозумівши, що мені хочеться виговоритися.Моє життя за кордоном, наче в іншому вимірі. Перший час в ньому тонеш, виринаєш і знову тонеш. А купити рятувальний жилет – кошті...
Читати далі →