Гойдали всі. І я гойдаю

Топилася думка у власній мізерностіУ слові пустому й безвір’ї до слівВагалася завше, злітаючи в темрявіДо мрійних вершин, неозорих верхів.І що ж там знайшла думка з пороху знічена?Пустоти, нікчемність та бридкість зусиль.Для чого ж зусилля – там правди немає.Навіщо  гойдати дитину брехні....
Читати далі →

Хвороба головного мозку

Таких людей як я потрібно ізолювати від суспільства, вивішувати табличку «не торкатися» та обходити мене 10 дорогою. Я людина зі скляною вірою у світ. Чому зі скляною? Бо цю віру можна розбити як тільки щось поворухнеться у мені. Що це «щось»? Я й сама досить довго шукаю відповідь. Минають роки, а я все та ж. З віком така жорстока та іронічна схильність у мені виражається все дужче. Тож, я і прошу – відгородіть мене.Це не сповідь. Не намагання виразити себе, я к    о с о б и с т і с т ь.   Ні. ...
Читати далі →

#1

№1Чому так складно повернути людину, котра подарувала так багато щастя і болю одночасно? І чому біль, котрий вона приносила виявлявся підживлення всіх жил у тобі?Життя б’є завжди по найтендітнішому та найхиткішому. Мабуть, життя десь схоже на шкільного улюбленця — воно полюбляє знущатися зі слабших.Я ставлю це запитання у безвість, бо здається, ніхто мені не дасть на те відповіді. Вже минуло вдосталь часу, аби все це забути  і просто жити. Хоча й Жити – це не зовсім просто, бо ж є люди, котрі ли...
Читати далі →

Дитинство не йде - його вбивають інші

Взагалі то останнім часом мене хвилює багато запитань, котрі раніше викликали в мене однозначні відповіді. (Виходить раніше я знала більше, чи відчувала краще?)Принаймні, моя свідомість наразі підлягає високовольтному дресируванню, тож все починається з нуля. Навіть найпростіші істини. Світ у моїх очах перевертається грандіозно та широко. Це ставалося і раніше… проте, минувші розширення свідомості, у порівнянні з тим, що я відчуваю та думаю зараз – маячня для вигаданих мудреців.Життя навколо змі...
Читати далі →

Хочу в гори!

«Хочу в гойи, хочу в гойи, не хочу поїзь», невпинно повторювала дворічна Катруся в ранішньому дизельному потязі до Коломиї. Я заздрив їй, адже свій перший більш менш серйозний похід в Карпати я реалізував лише після 30. А вона на в свої 2 рочки була навіть вище за мене, підкоривши гору Пруташ в Чорногорії, яка більш ніж на 300 метрів вища за нашу Говерлу. Що так тягне її в гори вже зараз, які в неї відчуття, як вона все бачить? Ці питання крутились в моїй голові усю дорогу, тож я вирішив спробу...
Читати далі →

Чотири картини

1. Тут більше ніхто не живе 2. Портрет Олександра Ройтбурда    3. — Быть призраком не всегда приятно  — Быть человеком иногда тоже [ну дуже позитивну картину намалював]  4. Поступовість...
Читати далі →

Літературна Кіровоградщина: альманах (Рецензія)

Літературна Кіровоградщина: альманах / Кіровоградська обласна організація Конгресу літераторів України. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 146 с.Представлений альманах Кіровоградської обласної організації Конгресу літераторів України може без перебільшення стати путівником по сучасному літературному процесу нашого міста для того читача, який тільки починає із цим процесом знайомитись.  Ця книга, звичайно, не увібрала у себе усіх авторів, але продемонструвала певний історичний та мистецькій зріз.На...
Читати далі →

З того самого клаптика, про котрий йшлося в "нетиповій маршрутці"

Обережно так рухаєш хвилини. Вони стікають із тебе — ті краплини пусті. Повільна муркотлива темрява стиха спадає на плечі, полегкий сум огортає твої білі дні. «Маршрутний потяг». Людино. Знайоме лице. Ти ж пізнаєш його серед тисячі літер. Воно твоє — не моє. Ти у ньому одна. Забудь старезне, щемливе. Пустися у путь.  Згадала вірш про білети, про сум і про те як що минуло, як виром змиває минуле.  " Потяг." Їхати й втрачати все, що маєш. Ось квиток, ось і ваш шанс- Нове Життя. ...
Читати далі →

Фільтрація, або Таких "правоохоронців" - на мило!

                              Любителі футболу добре знають гасло «Суддю – на мило!». Воно звучить на наших стадіонах кожен раз, як тільки суддя в полі або його помічники припускаються, на думку вболівальників, помилок чи навмисно «вбивають» одну з команд. Гасло стало настільки популярним, що часто зустрічається і в інших видах спорту, здебільшого ігрових.   Масова обструкція спортивних суддів за погане суддівство з боку глядачів на аренах добряче псує нерви таким «арбітрам». За відверті помил...
Читати далі →