Родина

Это историю мне случайно рассказал как-то один старый знаменитый черновчанин. Не мне одному, там было еще несколько человек, которые его не знали. И хотя он был знаменит когда-то в Черновцах, не знал его тогда и я. Мы были случайными попутчиками и слушателями. Дело было в конце девяностых. Какой-то семинар, полупустой ресторан, и вдруг оказывается, что все умеют улыбаться, все умеют травить анекдоты, но мало кто умеет красиво рассказывать. А у старика получалось именно красиво. Рассказал про Фал...
Читати далі →

Моня і Настя (Наум Гурвіц)

 Ще не так давно у газетах друкували невеличкі замальовки, нариси, фельйєтони. Людям подобалося. До років сімдесятих минулого століття, це був повноцінний газетний жанр. Подекуди він відображав час, емоції, які переповнювали людей, набагато краще, аніж газетні новини. Чесніше… Точніше… Публікую таку замальовку з чернівецької обласної преси 1968 року. По-своєму, це така маленька газетна перлинка. Тоді не були ще у моді містечкові розповіді із єврейським акцентом (що стали модними вже зараз). І це...
Читати далі →

Чим Україна лякає Північну Корею? Або Україна має законне право на володіння ядерною зброєю та відновлення ядерного статусу! P. P. S.: замість формули Штайнмайєра – ядерна зброя!

   Читайте початок статті, Ч. 2, P. S.    Український кінорежисер, сценарист, письменник, активіст Революції Гідності (моя фотохроніка «Український Євромайдан діє!» демонструє, як вона проходила – Г. М.)  й громадянського спротиву роССійской оккупаціі Криму, колишній незаконно засуджений Московією нескорений політичний в’язень і безкомпромісний ворог роSSійского (путінского) рєжіма Олег Сенцов під час виступу на засіданні трьох комітетів Європарламенту в Страсбурзі 26 листопада 2019 року ска...
Читати далі →

Скнара

Наприкінці вісімдесятих, на початку дев'яностих чернівчани почали відкривати для себе ту чернівецьку спадщину, яка була прихована від них ідеологією. В спадщині тій, зрештою, не було нічого політичного, просто вона нагадувала про людей, які жили тут до 1940 року. І свідчила про те, що вони були нормальними веселими людьми, які жили звичайним життям, не страждали від того, що не будують світле майбутнє. Багато публікацій, які відкривали цю чернівецьку спадщину, інціював тоді Петро Васильович Рихл...
Читати далі →

Чи здатні ми бути вдячними? P. P. S.

   Читайте початок статті.   Українець Олексій Захарченко 23 листопада 2019 року о 18:28 на своїй Facebook-сторінці написав: «Шановний Володимир Зеленський, поясніть будь ласка, навіщо Ви прибрали всі лампадки та квіти, які сьогодні українці поклали до меморіалу пам'яті жертв Голодомору (йдеться про Національний музей Голодомору-геноциду за адресою вул. Лаврська, 3 на Печерську неподалік площі Слави столиці України, а не про Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, розміщен...
Читати далі →

80 років тому… Берлін – Мюнхен – Москва – Ґлайвіц – Вєлунь… Що далі? Ч. 2

   Читайте початок статті.    Фюрер ответил на это, что… с Чехословакией и Австрией тоже было бы разумно произвести урегулирование. С Австрией был заключен договор от 11 июля (йдеться про німецько-австрійську угоду від 11 липня 1936 року, згідно якої австрійська влада була зобов’язана узгоджувати свою зовнішню політику з Німеччиною: щось подібне існувало в статті 6 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, до котрої завжди безпідставно апелювала...
Читати далі →

Нове, але по-старому нахабне, обличчя нової влади Зе, або Мендель заслуговує на пендель*! Ч. 2

   Читайте початок статті.    На це Юлія Мендель відреагувала так (Facebook, 27 вересня 2019 року): «У США «Ні» для журналіста означає неможливість підходити до першої особи. Інакше журналіста заарештують. Медіа наполягають, але не кидаються. Бо особистий простір першої особи – це його/її безпека. Особливо важливо це усвідомлювати після 2017 року, коли, вдаючи журналіста відомого видання, кілер підстрелив добровольця у Києві.    Можливо, мої прохання дещо не дотягують до високих стандартів. Ал...
Читати далі →

Меню

Вечерние россказни//))Туманным осенним днем 202… го года в городе Че прикрыли последнюю бумажную газету. Отставной графоман и краебред Былянский стоял в дверях редакции, покачиваясь от горя. Одновременно он осматривал через слезящиеся хитрые глазки окружавшую архитектуру. Выходило красиво. Башенки интересно изламывались, женщины были похожи на импрессионистические силуэты. Наконец, вполне насладившись горем и торжественностью, Былянский двинул по лучшей пешеходной улице городишка, в котором боль...
Читати далі →

Нове, але по-старому нахабне, обличчя нової влади Зе, або Мендель заслуговує на пендель*!

   З чого ж починалася вся ця мендельська катавасія?    Якщо хтось ненароком подумав, що із Мендельсона, то – ні: Мендельсон і Мендель – занадто різні персони з різних епох й навіть усім добре відомий марш Мендельсона (Весільний марш – фрагмент із написаної ним музики до комедії Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі») ніяк не міг їх поєднати, адже його автор Фелікс Мендельсон – син банкіра Абрагама Мендельсона, згодом охрещеного, внук філософа Мозеса Мендельсона та відомий німецький композитор 19 с...
Читати далі →

Променади Рів’єрою : береги, які шепочуть

 Нарешті ми з друзями опинилися на Французькій Рів’єрі. Південний берег Франції, як його ще називають «Cote d’Azur», асоціюється з богатством, розкошем і знаменитостями. І правда: все тут здається на найвищому рівні. Мішленовські ресторани з трьома зірками, парфюмерні крамнички та бутіки для світських львиць, салони краси класу люкс…Багатомільйонні яхти швендяють туди-сюди, розсікаючи прозору лазурову гладь моря…Голова йде обертом!Побувати тут – це щось із ряду фантастики. Просто не по карману! ...
Читати далі →