"Сліпі" Моріса Метерлінка

 Сьогодні страшенно хотілось стати режисером. Продумати виставу, перемовлятись з акторами, уявляти, як би виглядала ця п’єса на сцені якогось маленького аматорського театру. І поставити хотілось всього лиш одну – «Сліпих» Моріса Метерлінка. Я не сноб, шум навколо коронавірусу мене не дратує: у людей інстинкт самозбереження все ж. Але поки йшла порепаним центром Чернівців, зі зламаним вщент ліхтарем на Турецькій, разів зо шість чула розмови на тему. І якось спонтанно захотілось перечитати саме «С...
Читати далі →

Весна 2019

ПітиЛюди шукають можливості зблизитись, але все одно залишаються на відстані. Що їм постійно заважає?.. Я зараз маю думати не про це, а про виваженість свого рішення. Чи найкращим виходом буде, так ось по-англійськи, піти? Ну, тут очевидно братимуть сумніви, а все ж плутані думки мої повертаються до початку: не можна наблизитись. Ніяк. Краще піти, не попереджаючи нікого, не викликаючи заперечень чи жалю, бо й так ніхто не чує. Серед плутанини думок, серед життєвих позицій точно тут не знайдеш се...
Читати далі →

Зе обманює Український народ і Зе-«слуга» – туди ж…

   Телеканал ZIKна своєму веб-сайті 11 лютого 2020 року опублікував інформацію «Здавати землю в оренду вигідніше: Бабуся нардепки від «Слуги народу» виступила проти впровадження ринку землі» (+ відеозапис розмови), де йдеться про таке: «Народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева у ВРУ заявила, що її бабуся чекає відкриття ринку землі (ось що про нього розповідає моя стаття «Кому українську землю? Перший крок до торгівлі нею зроблений…» – Г. М.), проте виявилося, що старенька має зовсім...
Читати далі →

«Історія на тлі людини» Кадзуо Ішіґуро

    Всі люблять трагедію. Точніше, всі люблять її переглядати, не переживаючи, щоб відпустити своє бажання тимчасово побути над прірвою. Тому література так часто оперує трагічним: зачепити за живе. Щоправда, якщо класики літератури використовували трагедію як засіб, за допомогою яких автор досягав інших цілей, то зараз часто в авторів трагедія радше як самоціль. До чого це я? А до того, що з півгодини назад дочитала твір сучасного англійського письменника «Залишок дня», у якому внутрішню трагед...
Читати далі →

Де був Зе 18 – 19 лютого 2014 року?

   Київ.      Майдан – Європейський Майдан (Євромайдан), бо його учасники по всій українській землі вийшли на мирні акції протесту проти проросійського внутрішньоокупаційного режиму Януковича, котрий, виконуючи волю РоССіі в особі її Вєрховного правітєля Путіна, відмовився від європейської інтеграції України на користь її інтеграції з Московщиною, як свідчить моя стаття «За ЄС! Українці – на Київському Євромайдані», і за повернення України на європейський шлях свого розвитку – до свого рідного д...
Читати далі →

Про Зайчика-нестрибайчика та його сміливу маму

     Десь півроку назад до мене дійшла очевидна річ: якщо мені не вистачає книг, які читаю доньці на ніч, а купляти нові й цікаві іноді не в змозі, то чому б не брати їх в бібліотеці? Так моя персона причастилась до декількох бібліотек, зокрема й до бібліотеки ім.А.Добрянського. Виявилось, що у працівників є ще й вигідний зв'язок із видавництвом «Чорні вівці», книги якого полюбились не лиш мені (звісно ритуал читання на ніч любить, в першу чергу, мама), а й моїй допитливій Мі.      Дитячі істор...
Читати далі →

Відсутність

     Весною є такі запах і світло, від яких божеволієш. Суміш чогось оголеного з чимось ще достатньо ніжним. Це не червень, який безсоромно кричить налитою зеленню. Прихована ніжність квітня інтригує більше, вона нетривкою загадковістю висмоктує останні сили, що, здавалось, потрібні для щоденних справ. Вона забере своє, так само легко, сумішшю запаху цвіту із фарбами блідо-бузковими, білими, рожевими заляпає твій погляд, проникне в повітря, і ти вже не зможеш їй перечити. Вона перемогла, ця весн...
Читати далі →

Катастрофа

Каждый раз, когда я встречал его, то невольно вздрагивал, так выделялось его лицо на общем фоне. Странно, это чувство напоминало мне вот какое: будто ты идешь и внезапно видишь свое отражение в витрине или зеркале машины. Никогда не бывает, чтоб это не удивило тебя, совпало с представлением о том, как должно быть… Всегда удивляешься этому чужому облику, и, кажется, даже сам ты не в состоянии прочитать мысли, спрятанные за усталым безразличным выражением.Точно так же этот человек никогда не выгля...
Читати далі →

Чому Зе каже неправду Україні?

   «Президент Володимир Зеленський заохотив школярів розвиватися і включатися в розбудову держави словами про те, що нових народних депутатів вже час міняти (виділено Г. М.).   Джерело: реакція Президента на відео, на якому діти діляться своїми досягненнями, показаному на форумі «Україна зростає разом зі мною».   Пряма мова: «Дуже круто. По-перше, вони дуже схожі на наш новий уряд (не впевнений, що цим дітям, коли вони ще трішки підростуть, захочеться бути схожими на даний уряд, а те, що саме це...
Читати далі →

80 років тому… Берлін – Мюнхен – Москва – Ґлайвіц – Вєлунь… Що далі? Ч. 4

   Читайте початок статті, Ч. 2, Ч. 3.   Тим часом агресор Гітлер –  як пізніше його учень Путін – продовжує зображати миротворця…   «По-перше, ми клянемося не вдаватися до сили… По-друге, ми клянемося, що тепер, як ніколи раніше, будемо прагнути до взаєморозуміння… Ми не маємо територіальних домагань у Європі! Німеччина ніколи не порушить миру!» (цю чергову брехню Гітлер каже перед нацистсько-однопартійним квазіпарламентом після вступу німецьких військ до Рейнської зони, а Путін аналогічну ...
Читати далі →