Таємниця одного розстрілу (Чому в Чернівцях досі радянська влада)

Остання розстрільна справа з політичним підгрунтям у Чернівцях була відносно недавно. У 1978 році. В актовому залі заводу «Легмаш» (на вул. Головній) судили членів ОУН (принаймні так про них говорили, на цьому наполягали). Одного з них присудили до вищої міри покарання – розстрілу. Іншим дали великі терміни: від 10 до 15 років. З цього зробили велике шоу. Процес проходив щодня, протягом майже тижня по кілька годин. Публікації і телесюжети були частиною цього шоу. Один з буковинських журналіст...
Читати далі →

ХРИСТИЯНИ! ПИЛЬНУЙТЕ!

 З подібним підписом прийшло, від одного із друзів, посилання на мою сторінку у Фейсбуці. Воно надихнуло мене на роздуми та викликало бажання поділитись деякими думками.Вивчаючи Боже Слово в одному із навчальних закладів нашого міста, я звернув увагу, що в історичних книгах Біблії є певна закономірність: коли євреї тримались «за Бога», то вони процвітали, жили мирно та щасливо. І тільки-но вони відходили від Бога, то відразу мали цілу низку проблем. Це і хвороби, і неврожаї, і війни. Вони терпіл...
Читати далі →

Неузгоджені дії МОН та місцевих управлінь освіти або, чому школярі досі без книжок? Західна Україна

Новий навчальний рік почався не без проблем як для батьків, так і для самих учнів: немає підручників. Про це сповіщають чи не в кожному обласному центрі України. Таке ж було і минулого року, коли перший семестр учні були без книжок. Чому це трапилось знову, вирішив розібратися самостійно. У своєму виступі  перед парламентарями, 9 вересня, міністр освіти ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ заявила, що 90% книжок уже розвезені по областях. —  Але є проблеми з підручниками для 4-7 класів, тому що минулого року 50% б...
Читати далі →

Літклуб "Пломінь" запалює уми й серця

З 3 вересня 2016 р. у Києві й Одесі стартував Літературний клуб «Пломінь», відкритий лекцією Святослава Вишинського «Ніцше—Діоніс. Містерія екстазу». Прочитана у дворику між стінами вже легендарного «Козацького», колись навчально-мобілізаційного центру «Азову» на Майдані, а тепер центру для молоді на кшталт знаного італійського «Будинку Паунда», вона сама чимось нагадувала ініціатичне таїнство — посвяту в літературно-філософсько-кінематографічний світ, що розкривався перед нами.Учора, 11 вересня...
Читати далі →

Україна єдина?

   З проблемою працевлаштування і адаптації вимушених переселенців українське суспільство зіштовхнулося вперше за роки незалежності. Такий досвід довелося напрацьовувати якомога швидше шляхом спроб і помилок. В умовах невизначеності й нестачі інформації виникають стереотипи – упереджене ставлення до певного соціального прошарку. Підтвердити або розвіяти стереотип можна в процесі взаємодії з представниками групи, щодо якої він існує.    Три чверті офісних співробітників уже прийняли переселенців ...
Читати далі →

Прикрытие промахов не решает проблем банковской системы

За семь месяцев этого года, по статистике Нацбанка Украины, убыток действующих в банковской системе банков Украины сократился в 3,3 раза по сравнению с тем же периодом в 2015 году. На сегодняшний день, это 9,3 млрд. грн. Все еще много, но, казалось бы, уже не 28 млрд. грн., как в прошлом году. Впрочем, эти цифры – не более, чем пустая бравада: на деле ситуация обстоит намного хуже.Статисты и аналитики НБУ скрывают отчетность как минимум наполовину – с июля 2015 года во всех отчетах в графах «Дан...
Читати далі →

Тарас Прохасько: повинен бути якийсь спостерігач твого життя. У випадку чоловіка, найкращим спостерігачем є жінка

Три роки тому одним з учасників фестивалю «Meridian Czernowitz» був Тарас Прохасько. Безпрецедентний випадок, тому що Прохасько не пише віршів. На цьогорічному фестивалі він, на жаль, не присутній. Тоді зробив невеличке інтерв'ю із ним. Довго обирали містце, де б поговорити, і замість кафе забралися в якийсь глухий кут двору вілли, де бібліотека А. Добрянського. Переопубліковую розмову, тому що інтернет-версії досі не було. Текст: Тарас Прохасько — письменник, якого варто читати. З яким варто го...
Читати далі →

Релігія і Я

Останнім часом дуже часто надходять питання в плані: Хто ти за віросповіданням? Хочеться запитати у відповідь: В душі чи по паспорту? Ти віриш в Бога?  Надходять не від релігійних фанатиків, а від цілком нормальних, цікавих мені людей, які, мабуть, як і я, намагаються знайти для самих себе відповідь на це питання Це важка тема і свою остаточну позицію сформулювати важко, принаймні словами. Почнемо з того, що я не вірю в Бога. Вірніше в того, яким люди його уявляють. Неспроможність сфо...
Читати далі →

Світи і лабіринти (роман) (3)

ІІ-                     Заради Бога, мене нічого не болить. Відпустіть додому.-                     Не можу, – спокійно відповіла медик, перевіряючи пацієнта на присутність рефлексів легенькими пощипуваннями. – Тут відчуваєте? – хлопець ствердно кивнув. – А тут? – відповідь та сама.-                     Чому?-                     Як це чому? Ви, молодий чоловіче, в реанімації знаходитесь.-                     Але ж мене нічого не болить.-                     Ще й би. Я б дуже сильно здивувалась,...
Читати далі →

Блакитні дахи

***** Літо колись та закінчується. Як вибрана найстигліша диня, як сонячний між дощами день, як усе. Поліні боязко загадувати, яким стане початок осені, бо то будуть зміни. Мама знову поїде на море, і точно сваритиметься з «майже татом», як повернеться. Вони голосно з’ясовуватимуть стосунки, може навіть він піде собі, а потім мама кілька тижнів ходитиме сердита і за все сваритиме. А потім буде якийсь інший дядько, до якого знову звикати. Так чомусь кожної осені – чому саме осені, — Поліна зр...
Читати далі →