Що ж, ситуація стає дедалі цікавішою і набирає обертів. Сьогодні мала змогу поспілкуватися з комендантом, до якого мене вчора перенаправили. І так, аргументація звичайно більш переконливіша, але в деяких моментах до абсурду смішна. Мені повідомили, що значна сума коштів виділяється саме на ГУРТОЖИТКИ, для забезпечення їх засобами особистої гігієни. Я часу не втрачала і одразу обдзвонила/написала студентам, які там проживають. От що вони мені відповіли (барабанная дробь): «Я жила 3 года в обще...
Читати далі →

і ми зривались вночіяк птахи з гілоксеред тиші духів лісниходягали каски — бронючіпляли на себе рпг — калашігрузили сонні тіла своїу кузов ЗІЛароздовбаного цими дорогамиі уламками мін. скільки нас?зовсім мало.у нас навіть імен як тахих немаєнас ніхто не чекаєі якщоце не такто все одно після смертімало хто нас згадає ця дорога вночіу сторону гарячих вогнівці вибоїни перехрестьі руїни домівхтось потім скаже:я незумівя міг зберегтита чомусь не зберіг і коли все ближче і ближче...вдивляєшся в тем...
Читати далі →

Нещодавно, після подій 31 серпня під Радою мені на очі потрапив репортаж, а саме пряме включення, жуналістки NewsOne про ці події. Особисто знаючи цю «журналістку» я подумала, що може включення норм і вирішила подивитись, після чого прийшла в шок.  з перших же секунд я прийшла в жах у що перетворюють сучасну журналістику… Дівчина вела себе не дуже адеакватно, порушуючи всі стандарти журналістики, при цьому її включення не мало ніякої інформативності та логічності, мало того, хто розмовляє у п...
Читати далі →

Сьогодні (нарешті) потрапила до проректора з господарської роботи СумДУ. Ситуація була така, що на 2015 рік університетом виділено 80 000 грн. на туалетний папір, а 52 000 грн. — на мило. Але найцікавіше, що цих речей ніхто ніколи не бачив ( прям як фантомас). Я хотіла поспитати, де засоби особистої гігієни та де кошти, які виділялись на них. Зайшовши в кабінет, мене одразу звідти вигнали, мовляв «я цим питанням не займаюсь, іди в сусідній». Ну ок, пішла, представилась, запитала. У відповідь лиш...
Читати далі →

Коли у футболістів закінчується контракт, то вони, якщо комусь потрібні, укладають інший.Якщо вони більше нікому не потрібні, то мовчки йдуть геть. Але наші місцеві футболісти від політики цього не розуміють, і вперто продовжують вважати, що комусь потрібні. Вони шукають собі нових контрактів. А їх немає. Буковинський люд бажає нових обличь та свіжих обіцянок.Першим про необхідність переукладання контрактів сказав своїм хлопцям головний футболіст країни Яценюк. Він оголосив, що його партія на ви...
Читати далі →

Стало відомо, що округи на вибори у жовтні 2015 року до Чернівецької міської ради будуть розподілені таким чином. Удачі всім! Обирайтеся і будьте обраними. А простим мешканцям побажання — уважно придивляйтеся, хто буде балотуватися саме по Вашому округу, щоб не обрати кота в мішку чи чергову тушку. Переглянути розподіл можна за посиланням нижче: drive.google.com/file/d/0B1_difekzIuBXzlKdmgxZjJVWmM/view?usp=sharing...
Читати далі →

Приближающиеся выборы омерзительным образом повлияли на и так не особо высокое качество материалов черновицкой журналистики. Как читательница, чувствуешь себя чужой на этом «празднике жизни», переходящем в соцсетях в «петушиные бои».Начало интернет-говносрачу положила «новость» от Молодого Буковинца «Син мера Чернівців йде до першого класу» для читателя не имеющая никакой ценности, разве что для героя публикации. Ведь любое упоминание перед выборами уже элемент пиара.Через 30 минут лояльный Рату...
Читати далі →

Наука життя Журналісти пишуть про що завгодно, але рідко про речі, значення яких осягається в перспективі тривалих проміжків часу. В гонитві за миттю преса нечасто зважується на діалог з історією, культурою, наукою. Прикладово, в Чернівцях та й не тільки майже ніколи не пишуть про наукові конференції – і зовсім ніколи не пишуть про академічні захисти. Тема настільки ж буденна, наскільки й, для більшості непосвячених, овіяна шармом таємничості. Цю традицію варто порушувати – у на перший погляд...
Читати далі →

У четвер у Чернівцях Незалежна театральна лабораторія показувала виставу за мотивами творів Кафки. «Перевтілення пана К.» у єзуїтському костелі «Серце Ісуса». Фактурні актори, фактурне приміщення. Мені сподобалося також, що панотець не убоявся)) Єдиний недолік, майже нічого нового про Кафку я не дізнався. Були зернинки, родзинки. Але Кафку не інтерпретували. Радше, навпаки. Звели до спільного якогось знаменника. Це було майже очевидно. Нехай це залишиться моєю напівприватною думкою, може чого я ...
Читати далі →

Виходиш на найвищу гору України Говерлу і краєвид вмить примушує підшкірних мурах рухатись в рази швидше від захоплення. Патріотизм та почуття гордості розпирають тебе. Ти співаєш гімн разом із сотнею таких як ти. Над Карпатами луною розносяться останні слова приспіву… «І покажем, що ми браття козацького родууууу!!!». Саме певно в цей момент, хтось вимикає у багатьох «козацький рід» і вмикає «рід свиней». Пляшки від шампанського, пива та горілки, пакєти, банки з під консервів, пластик...
Читати далі →