Україна - Іспанія: мрія була так близько...

Збірна України сьогодні показала і доказала всім хто  в неї е вірив, що вони хочуть та можуть грати у футбол на найвищому рівні. Та шкода те, що сьогодні нам не щастило з реалізацією моментів. А якщо бути точними то у наших суперників був просто чудо-воротар, який тягнув все що можна і не можна. Тільки завдяки йому у ворота Іспанців так і не залетів ні один м’яч.Що перший, що другий тайм були насичені подіями, гра залишала нас у напрузі до свистка. Ми все ще мали надії навіть тоді коли на табло ...
Читати далі →

People

Я знаю як людям буває погано, як сиплеться дрантям, шматками їх світ. Як хочеться бути там, де не маєш, Як все навкруги лиш блакитний екран. За вікнами мряками стеляться ночі, Світанки пливуть у ранковій пітьмі, І все на останок, І все на останок... Колись договорять, коли — хто ж тут зна? У вікнах вогнями збираються люди, В руках їх тепло і затишна печаль, Є фільми у них, є сумісний ранок, Є кава на двох, чи на трьох, хто їх зна... У ліжку подушки і ковдри ще теплі, На кухні приємн...
Читати далі →

Графоманство & disadaptation

Я ніяк не доросла. Все як ти й казав. І не станеться вдосталь людей, Щоб вказали мені коли марю лиш я, А коли все іде як іде.  Купа сторіз в моєму житті пронеслося, І червоною зв'язкою колиться це - «Обираєш не тих, з ким могла би стати ...» «Обираєш наосліп, подумай іще»  І не вдосталь людей, чи не вдосталь терпіння  Чи уважності може, Чи логіки строф... Це є чистий інтим — у рядках незахований. Нащо тут? Це створило ілюзію дій. ...
Читати далі →

Це море

Це тримає мене високо На дні, Це тримає мене глибо На поверхні, Це моя течія, це моя глибина. Я не боюся її, я її щиро люблю. Але так боляче буде, коли ця течія Вижене мене з моря, викене на сухе. Краще нехай поглинЕ, краще я вже втону, Ніж буду бачити з берега, Інші як кораблі, вправно хапають хвилі, Хвацько кидають свої якорІ. Краще захлИнусь у воднім безмежжі, Краще забуду де Я, Ніж своїм поглядом світ охоплю, Що не до мене вже буде належний.  ...
Читати далі →

Нитки

Відкривати душу напоказ, це вже білше фініш, ніж старт. Ти оголений нерв, ти мариш В правді власній, в чужих брехнЯх. Не кажи більше слова — досить. Бо ж їм вистачить лиш на мить. Це коли ти розбитий так зовсім, Що не маєш куди вже йти. Роздаєшся по кожній нитці, На очах ти розлізся, ось-ось. Твоїх ниток нікому не досить, Ти кидаєш безцільно у них. Не сплететься з них щільна тканина, На вплететься у теплий грунт і не стане тримати дерева, Полежить і зогниє ж тут. Це вже — досить ...
Читати далі →

Памфлет про реформи

У даній статті автор звертає увагу шановних читачів на деякі сумнівні та тривожні суспільно-політичні факти, які стосуються кожного, хто живе в Україні. Про «Нову поліцію».Пройшло більше півтора року з дня початку цієї клятої війни. Після виборів Президента і парламенту у 2014 році нещасний український люд сподівався, що хоча б у цей надкризовий для держави час колишні популісти і демагоги, себто народні обранці і керівники уряду, які знову пройшли фільтр народної довіри, почнуть виконувати с...
Читати далі →

Там, де починається життя

З першим снігом, вранці, коли всі ще кутаються у ковдри, ти вже збираєш свій наплічник. Поки «ранкові пташки» у плетених кріслах на кухнях, вкриваються ліжником та гріють руки горнятком гарячого запашного трав’яного чаю з медом, ти наповнюєш свій термос і рушаєш у мандри. Ти йдеш туди, куди підказує тобі шлях, не замислюючись над метою і глибоким сенсом. Сріблястоверхі ялинки намагаються втримати гілками м’яку, майже прозору, ковдру, що грайливо стягує з них вітер. Ти можеш не бачити гарних к...
Читати далі →

У всего есть предел прочности…

У всего есть предел прочности… даже алмаз при определенном давлении может расколоться. Ну а если ты человек, то этот предел у тебя значительно ниже.  Существуют различные типы людей — целое множество. Есть люди, которых  я бы назвала промокашками ну или яичной скорлупой чуть надавил и все – сломал. Это не значит, что эти люди плохие, вовсе нет, просто они очень хрупкие и ранимые. Обычно к таким людям стараются относиться очень бережно, ну я имею ввиду среднестатистических людей (то есть из этого...
Читати далі →

Життя з Драконом. ТРЕБА.

Треба  — жертва Богові… в чому суть ТРЕБИ? Де той правдивий Требник? Де ми його згубили? Православні попи і рідновірські волхви схожі один на одного як дві краплі води… ТРЕБА… де загубили її?Де моя ТРЕБА?ТРЕБА – це наш заклик до Бога: ПРИЙДИ! БОЖЕ, ТИ мені ТРЕБА!!! Любове моя – ти мені ТРЕБА!!!ТРЕБА – то служба Богові – служба ЛЮБОВІ…ЩО треба твоїй любові? ЛЮБОООООООООВІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ?БОГ – то ЛЮБОВ… БОГОВІ ТРЕБА БУТИ НАМ ТРЕБА… Богові ТРЕБА, щоб Любов була ТРЕБА…А ми віддаємо Любов, щоб отр...
Читати далі →

ВОНА. (Дракона)

ВОНА. Вже давненько спостерігала позад себе її гусячу голову. Інколи Вона з цікавістю заглядала поперед мене, інколи – зникала взагалі. Моя Дракона. Вона була біла, радше ніжно-кавова, дуже рідко бачила тіло її, тільки голову. Якщо чесно, я її боялась. Вона знала про  мене щось таке, що я сама воліла не знати. Ні Ордо, ні цей Чорний Великий не були МОЇМИ  драконами.  Вони зволили зі мною спілкуватися. А вона була МОЯ. І саме стосовно неї  часто поводила себе так, наче її не існує.  Мені було тро...
Читати далі →