«Возлюби свій симптом», або Чому ідеологію ховати рано

У некролозі сучасності ідеологія належить до числа мерців, що мають неприємну здатність оживати у найменш придатний для цього момент. Подивимось, чи не є вічно передчасними чергові гучні похорони цього порушника суспільного порядку й спокою.

Читати далі →

Свято української вишиванки в Чернівцях

16 квітня, в п'ятницю, в Чернівцях завершився тиждень української сорочки. Вже третій рік поспіль організаторами заходу є студенти факультету Історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Цього року до акції приєдналися понад 70 організа...
Читати далі →

Чи повернеться листування

Пам'ятаю як вражали прочитані в художній літературі й біографічних статтях описи життя поміщиків та різночинців Російської імперії ХІХ століття, а саме — тому, як тоді спілкувалися й товаришували: багаторічне листування по кілька листів на рік; відвідини, що на них чекали місяцями; поодинокі зустрічі, перепитування спільних знайомих тощо.
Небагато змінилося.
Читати далі →

Філософія рантьє в глобальну епоху

Філософія рантьє в глобальну епоху – це не тільки прибутки від оренди нерухомості, майна, банківських депозитів, дивідендів. Нові технічні досягнення та нові інтелектуальні продукти створюють і нову філософію. Точніше просто модифікують її, роблять update.
Читати далі →

Still We’re all living in America

Парадоксальним наслідком ідеології «рівних можливостей» стало діагностоване американським соціологом Крістофером Лешем явище «повстання еліт» як впізнавана алюзія на знамениту працю Хосе Отреги-і-Гассета. На думку Леша, новий клас «управлінців і спеціалістів», пишаючись своєю незалежністю від успадкованих гарантій, глибоко переконаний, що рівень його особистої заслуги малосумісний з вдячністю до попередників або відповідальністю перед минулим і теперішнім. Раніше комфорт історичної безграмотності був винятковим привілеєм мас; тепер весь світ схиляється перед «елітами».
Читати далі →

Постмодерн наступатиме

Недовіра деяких філософів, як от Юргена Габермаса, до серйозності настання епохи постмодерну, втім, не знімає з порядку денного ті реальні зміни, через які проходить сучасне суспільство та окрема людина, і котрі аж ніяк не відповідають модерністській "нормі". Схоже, устами таких авторів говорить лиш...
Читати далі →

Топоніміка і ми

«В Харькове ко Дню города будет открыта полностью благоустроенная Свято-Александровская площадь, расположенная на пересечении пр. Косиора и пр. Фрунзе.»
«Свято-Александровская площадь, расположенная на пересечении пр. Косиора и пр. Фрунзе» — це не осюморон, а сонна харківська буденність, що повторюється раз по раз, якщо подивитися на карту чи пройтися вулицями міста.

Читати далі →

Міф величі поступився комфорту

В інтерв'ю журналу "L'Express" від 1969 р. Мартін Гайдеггер, відповідаючи на запитання про глобальний вплив техніки, відзначив: ""Планетарная эра", "атомная эра" - это выражения, которые свидетельствуют о заре наступающих времен. Никто не может предвидеть, чем они станут. Никто не знает, чем станет ...
Читати далі →

Кишенькові супермени

Маршал Маклюен (Herbert Marshall McLuhan), соціолог-техніцист, який наполягав на технологічному детермінізмі людського існування, особливо наголошуючи на ролі фонетичного письма та засобів комунікації, у своїй відомій книжці «Understanding Media: The Extensions of Man» пише, що для мешканців Сполучених Штатів значно важливіше досягти віку, що дозволяє керувати автом, аніж віку, що дозволяє голосувати на виборах.
The car has become an article of dress without which we feel uncertain, unclad, and incomplete in the urban compound. (P. 236)


Читати далі →

We’re all living in America, Amerika ist wunderbar

Америка, повчальний експериментальний «негатив» Старого Світу для реалізації демократичної (анти)утопії, втім, досить самодіяльний як на піддослідного кролика, ще від початку свого заснування, за Антоніо Негрі та Майклом Хардтом, мислив себе як «виняток на фоні деградованих форм європейського сувере...
Читати далі →