Харківсько-Буковинський культурний простір

Чим відрізняється харківське літературне і культурне середовище від чернівецького і київського? Що таке географія України в культурній площині? На ці питання відвідувачі «Literatur Cafe» Культурно-мистецького центру «Українська Книга» мали змогу поговорити з Олегом КОЦАРЕВИМ, який приїхав у Чернівці з Харкова. Олег КОЦАРЕВ є автором книг «Коротке і довге» (Київ: «Смолоскип», 2003), «Мій перший ніж» (Київ: «Факт», 2009), «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого» (Київ: Смолоскип, 2009), а також співавтор книги «Цілодобово» (Київ: «Факт», 2007) разом із Богданом-Олегом ГОРОБЧУКОМ (який нещодавно також відвідав «Literatur Cafe») та Павлом КОРОБЧУКОМ (якого ми теж обов'язково запросимо в Чернівці).

Читати далі →

Не чекай визначеного дня

На написання цього допису наштовхнув сам випадок. Зустріла знайому, на обличчі якої я не побачила звичну посмішку. Виявляється, дівчина забула привітати подругу з Днем народження. Другий день совість бідолашну вже догризає. Життя бурхливе. І, звичайно, може трапитись таке, що певні справи повністю ...
Читати далі →

До дня народження Володимира Івасюка

4 березня ц.р. минає 61 рік від дня народження композитора та скрипаля Володимира Івасюка (1949-1979. Більше інформації - http://www.ivasyuk.org.ua/ ). Торік Буковина та й уся Україна відзначали 60-ти річчя
Читати далі →

На кого орієнтуватись?

Трансформації зовнішньополітичних орієнтирів часто стають дороговказом для суспільних змін. Наша ж країна перебуває в ціннісному вакуумі, між неможливістю жити по-старому та неспроможністю щось поміняти. Загальносвітова тенденція до руйнування цілісної суті моралі, на яку вказує Елеседеа Макінтайр в праці «Після Чесноти»,
Читати далі →

Багнюка, як віддзеркалення чернівецьких реалій

Як каже один мій знайомий, філософськи споглядаючи за місцевими реаліями, „Це маленький Париж, чи Великий Кучурів?” (нехай мене пробачать усі жителі цього славного населеного пункту). І справді, вже не перший рік правилом хорошого тону є зізнання в любові нашому місту, використовуючи за...
Читати далі →

Вечір "агресивної" літератури

Владислав Шубєнков - молодий та енергійний поет зі Львова, хоча його рідним містом є Київ. В той час, коли більшість людей прагнуть виїхати з переферії до столиці, Влад іде проти мейнстріму й виїжджає зі столиці до провінції. Що може охарактеризувати краще його як людину, а відтак і поета, який у св...
Читати далі →

Тестуйтеся Громадяни – Українці!

Часом маю можливість споглядати за розгубленими обличчями багатьох колег серед наукового та чиновницького середовища, які при розмовах про українську політику ніяковіють, намагаються у кращому разі перевести тему або «засипати» зустрічними запитаннями, а у гіршому – сказати, що «так усе складно», «все пропало і винен у цьому саме Він»,
Читати далі →

Якщо твоїй бабусі сто

Вранці дорогою на роботу раптом усвідомив: вчора, 23 лютого, моїй дорогій бабусі – Норі, як називав її у дитинстві з наголосом на перший склад, виповнилося сто років. Хоча прожила вона з них тільки 73. Більшість часу - у збудованій прадідом ще 1903 року у Чернівцях хаті. Зазвичай такі дати при...
Читати далі →

Якби

Ця замітка - не про написання альтернативної історії. Але маленька спроба захистити ту, що є. Ви помічали, як часто розріджуєте свою мову фразою "якби" (частіше ніби, а російською - как-бы, типа)? Моє зловживання цим штампом помітив Микита Петрович Сарнадський в приватній розмові. Він додав, що за...
Читати далі →

Слово проти хамства на захист скомпрометованих «помаранчевих» цінностей

Ну, що? Ви, критики помаранчевого табору? Нарешті задоволені? Особливо ті з вас, які у 2004-му і значно раніше підтримували майбутніх помаранчевих. А напередодні виборів 2010 року нібито розчарувалися у лідерах помаранчевого табору. Скільки із вас намагалися переконати самих себе, що ваша ЗРАДА викл...
Читати далі →