Задекларували, але не виконали

  16 липня 1990 року Верховна рада Української РСР прийняла доленосну Декларацію про державний суверенітет України. Вчитавшись у цей документ, вражаєшся, як примудрились владоможці за 20 років його існування порушити чи не всі постулати, там записані. Ось лишень чотири статті Декларації:...
Читати далі →

Місто завмерло в чеканні...

місто завмерло в чеканні
люди замовкли убрані
нікого немає на площі
готується кожен до прощі
над містом літає шуліка
пронизує місто він криком
сміється пернатий до люду
смішно йому від облуди

народ мовчазливо шепоче
крикнути гучно не може<...
Читати далі →

Елітаризм як психічний розлад

Спостерігаючи за людьми, можна помітити, що елітаризм у наш час дуже часто насправді є формою аутизму. Людина настільки сильно боїться оточуючого світу і не в змозі нормально, без сильного дискомфорту контактувати з сусідою, міліціонером, сантехніком і т.д., що воліє відгородити себе і групу найближ...
Читати далі →

Експерти ГМ ОПОРА дали оцінку запропонованим змінам до закону про місцеві вибори

Основними негативними нововведеннями, на які експерти громадянської мережі ОПОРА хочуть звернути увагу, є такі:
 

1.     Безпартійні громадяни, за новим закон

ом, позбавлені права бути обраними в депутати рад різних рівнів, а також стати головою місцевої громади (мером). Можливість висувати кандидатів в депутати та міські голови отримають лише місцеві політичні партії. 
На погляд експертів громадянської мережі ОПОРА, ліквідація самовисунення суперечить 38 статті Конституції України та встановлює залежність громадян від рішень місцевого керівництва політичних партій.
Читати далі →

Каверзи Януковича живуть самостійно

Очевидно, Президенту України Віктору Януковичу зумисно чи інерційно починають створювати імідж особи, з якою регулярно трапляються нещасливі випадки. Саме в такому світлі виглядає публікація на Сегодня.ua, присвячена введенню в стрій нового президентського авіалайнера A-319. Одразу за позитивним від...
Читати далі →

зубко, рябцева, прокопюк, дерунова, саша, вербицька

колективна творчість :) 13.07.2010 Долинського, 4. Вимявкували кажани у темряві Те, що ніколи не почути збоку Те що відлунювало скреготом зсередини Те що вбивало й шматувало Погляд. Боліли скроні смородом коричневим А з вух у підлітка текла сукровиця. Благаю. ти не дивись на мене так, облиш...
Читати далі →

Сміття і люди

Після Петрівки пообіді центр міста перетворився на захаращене сміттєзвалище. А парк Шевченка, де ярмаркували гості міста, взагалі був більше подібний до Калинки (особливо, коли багато базарників вже позакривали контейнери, залишивши гори картону та іншого непотребу просто біля своїх робочих місць). ...
Читати далі →

Про світоглядні форми й філософію

Коли щось не вилазить через словесні образи із закамарків розуму, але мучить підсвідомими бажаннями виговоритися, тоді почуваюся зле. Тоді опускаються руки, очі, настрій падає, емоційний стан змінюється до виснаженого й змученого буркотіння. Зовсім кепські справи починаються!
Воно їсть, гри...
Читати далі →

Про працю

Працювати нікому ніколи не шкодило. Праця завжди приносила і зараз приносить плоди. Праця творить. Справжній митець не може полишити роботу, не відчувши порожнечі в серці й душі.
Праця є неспокоєм рук і голови. Навіть на городі, перекопуючи чорну-пречорну землю голіруч, думки повнять і кипл...
Читати далі →