День української сорочки - нас більше, ніж комусь хотілося б

День української сорочки чернівецьке студентство організовує вже третє. Цього року свято вийшло за межі університетських стін. До акції долучилися дитячі садки, школи, музеї, газети, телеканали, лікарні, бібліотеки, художні салони, піцерії, перукарні, магазини, підприємства (зокрема одне із найбільших  в Україні – «Машзавод»), банки, служби таксі, громадські організації, політичні партії.
Читати далі →

Прокладати маршрути ідей

Якщо філософія не має практичного впливу на суспільні процеси, то вона - труп. Дійсна філософія не може бути "річчю в собі". Відсутність громадського PR і впливу на громадську думку є головною проблемою, яка стоїть перед українськими інтелектуалами. Якщо неутилітарні ідеї залишатимуться на маргінесі...
Читати далі →

Місце, де можна побачити те, про що розповідали бабусі і дідусі

Виставка репортажних фотографій Віллі Праггера (1908-1992, Німеччина) “Заломлення” з архівів німецьких міст Фрайбург та Вюртемберг, що позаминулого тижня відкрилася у стінах Чернівецького художнього музею, як жодна інша, просто приречена на успіх. І справа зовсім не у тому, що людям завжди легше просто дивитися, ніж сприймати інформацію у будь-який інший спосіб. Заковика тут зовсім у іншому. Адже у кожного з нас є власний набір старих родинних фотографій. Розглядаючи усміхнені чи, навпаки, насуплені, обличчя цих людей, про яких достеменно відомо тільки те, що вони жили задовго до нас,  мимохідь хочеться зазирнути у їхні долі. Чим переймалися вони у момент, коли усміхались до нас, сьогоднішніх, стаючи до фотографій?
Читати далі →

Реформа вищої освіти

Іван М. Фізер у своїй невеличкій монографії «Американське літературознавство. Історико-критичний нарис» (К.: ВД «Києво-могилянська академія», 2006), написаної спеціально для українських філологів, розповів про становлення літературознавства як академічної дисцепліни в США.
Першими літературознавцями в університетських стінах Америки в другій половині ХІХ ст. стали Джеймс Рассел Лоувел та Дін Гоувелс, коли зайняли професорські кафедри в Гарвардському університеті. Але справжній розвиток почався лише після того, як у 1876 році у Балтиморі за моделлю німецьких університетів було засновано університет Джона Гопкінса, в якому вперше була відкрита кафедра філології. Після цього аналогічні кафедри почали з'являтися по всій країні, а кількість філологічних журналів зросла до декількох десятків.
Читати далі →

Радий бути серед вас!;)

Шановні, друзі, партнери, колеги, читачі...! Радий приєднатися до даного блогового товариства. Періодично писатиму про культуру, музику, шоу-біз, концертну та творчу діяльність на теренах рідного і не тільки краю. Не оминатиму спорт, туризм та висвітлення тем громадянського суспільства, трошки бізнесу та економіки… Запрошую всіх адекватиних до змістовного діалогу та співпраці.;)...
Читати далі →

Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко?


Сьогодні о 12 годині з Чернівецької ратуші линули звичні звуки легкої і ніжної мелодії нашого славетного земляка Степана Сабадаша. Ми підійшли до приміщення двох чернівецьких обласних органів, самоврядного й державного – ради депутатів і держадміністрації, де місцеві «леви» під охороною левів кам’яних, попри всі київські революції, любо-мило співіснують, кулуарно святкують, ділять майно, час від часу міняються посадами й кабінетами, змінюючи іноді й свою орієнтацію. Партійну, звичайно. Чи не там собака зарита?!
На той час Верховна Зрада у Верховній Раді, така собі машина для голосування, гоп-компанія Януковича-Азарова, котру чомусь називають коаліцією, вже встигла проштампувати і угоду про російський газ для олігархів по-флотськи, і бюджет для тих же олігархів по-азаровськи.

Читати далі →

Християнська етика

Біблія як записане Слово Бога (грецьке «графе»)  відома людству більше чотирьох тисяч років. Вона описує ключову подію, яка  стала причиною усього того, що  відбувається нині. І це — гріхопадіння. Бог сотворив людство (бо євр. «адам» має і таке значення). Навіщо? Адже Він — досконалий, самодостатній, і навряд чи має потребу в такій недосконалості, якою є людина на даний момент часу.  Відповідь можна знайти тільки в такому твердженні: «Бог є Любов», де любов  в значенні «агапе». Така любов — безумовна, вона любить тільки тому, що любить. Вона не надимається, не шукає тільки свого,  всьому вірить, всього надіється, всьому радіє і ніколи не перестає. Але в  цый безумовносты  все-таки є одна умова: якщо є Той, що любить, має бути і той, кого люблять.  Людина є тією стороною, яку люблять. З любові випливає ще одна властивість — добровільність. І саме ця властивість зумовила отих два дерева в Едемському саду.

Читати далі →

Один з найкращих поетів-дев'яностників України Олег Короташ

27 квітня о 18:00 в Literatur Caf? свою нову збірку презентуватиме один з найкращих поетів-дев'яностників України Олег Короташ. Покоління поетів-дев’яностиків викликає особливий інтерес, адже цікавий ще і сам час буремних років, коли починався їхній творчий шлях. Поезія, яка створювалася тоді, можливо, ще недостатньо відрефлексована і осмислена широким загалом. Саме тому, пропонуємо відвідати презентацію нової поетичної збірки Олега Короташа «Елегії острова Патмос».

Читати далі →

Привіт Тобі, шановний читачу!

Довгий час думав про те, для чого взагалі існують блоги — такі собі щоденники для всіх.
Нагадує ексгібіціонізм чи що… Власне, як і поезія для автора: є якась причина (часто — дуже інтимна), яка народжує вірш, тож показувати його на люди вже, наче, збочення, а проте суспільство вважає інакше. І, як істота все ж таки соціальна, я теж пишу… часом буває вірші.
Аби довго не ламати голову над тим, що ж залишити на цій стіні, нехай для початку це буде вірш.

Читати далі →