Один із найважливіших страхів, що турбують журналістів пострадянських країн – страх перед владою. Він є дуже закорінений, природний і психологічний. Важливо, щоб сам журналіст не здогадувався, що він боїться влади. Нав’язаний йому світогляд має здаватися йому його власним, ним самим набутим, розвинутим і сформульованим. А страх нехай би виникав тоді,...
Читати далі →

  Усім привіт! Мені дуже приємно приєднатися до молодого творчого колективу BukNews! На цьому блозі я буду намагатися об´єктивно оцінювати, аналізувати та коментувати події в політичному, громадському, соціально-економічному житті України та нашого краю. Тут ви також зможете отримати інф...
Читати далі →

Доволі цікавим видається формулювання політичного процесу в політологічній літературі. Але рівень студентської обізнаності дозволяє задатися зайвим питанням, щоб зметикувати – чи є початок і кінець в політичному процесі? По-перше, дане явище характеризується безперервною взаємодією, що неодмі...
Читати далі →

Мені здається, що мстиві парижани в своїх “Великих Чернівцях” збудують власну Резиденцію Митрополитів, щоб влаштувати там бордель. Що ж нам одним у світі мати і Резиденцію, і Сорбонну? Шкода якось, що ми не “маленький Нью-Йорк”. Тоді в центрі міста вже би десь височіли башти...
Читати далі →

Нещодавно робив матеріал-розслідування. Суть проблеми полягає в тому, що до великого будівництва підвозять матеріали дорогою, котра проходить одразу через кілька сіл. Через оті “перевезення” в людей, котрі живуть обабіч шляху, потріщали стіни у будинках. Вони зі сльозами на очах не один ...
Читати далі →

Якось їхав у напівпорожньому чи напівповному тролейбусі (це щоб і оптимістам, і песимістам догодити). Навпроти мене сиділи дві жінки похилого віку, простіше бабки. Усю дорогу вони сперечалися, хто ж все-таки кращий – Юлька чи Віктор Федорович? При чому першу вони чомусь так і величали зухвало-...
Читати далі →

Як казав відомий мультиплікаційний персонаж ведмежої породи: „Мед – дуже цікавий предмет, ось він є, і його одразу немає”. Схожа ситуація склалась і в області з коштами на рахунках Казначейства. Заступник голови ОДА Єлизавета Пушко-Цибуляк досить невпевнено прокоментувала ситуацію ...
Читати далі →

Ніцше (1844-1900) зупинився на порозі ХХ століття. Епохи, за якої недолюдки, що бачили себе НадЛюдьми відправили у небуття десятки мільйонів. Про що плакав би Ніцше, побачивши, що накоїли ті, кого він визволив від моралі? Що відчув би серед тиші Біркенау? Серед стогону приречених на крематорій. Са...
Читати далі →

Фотографія перша. Чорно-біла. Я і бабуся куримо на кухні. Я псую бабусю. На старості її літ. Бабусі подобається. Особливо цигарки зі смаком шоколаду. Бабусі нічого втрачати. Яка різниця від чого померти – від старості чи від куріння. Мені вона теж не забороняє курити, яка різниця від чого померти – від куріння чи від старості, яка не прийде? Ми заодно.

Читати далі →

Олег Коцарев – поет, прозаїк, журналіст. Народився 1981 року в Харкові. Автор книжок поезії «Коротке і довге», «Цілодобово!» (спільно з Богданом-Олегом Горобчуком і Павлом Коробчуком), «Мій перший ніж» та збірки оповідань «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого». Учасник літературних фестивалів та перфоменсів у Варшаві, Мінську, Москві, Києві, Львові, Донецьку, Запоріжжі тощо....
Читати далі →