Сладкие речи и несбывшаяся надежда

Одно из самых любимых занятий наших политиков — витать в мечтах. Они то и дело произносят красивые речи, напялив на себя розовые очки, представляют перед собой радужное королевство с пони-единорогами, вместо самой Украины. Что ж, эскапизм – штука в каком-то смысле хорошая, ею страдали по большей степени все представители богемы и культуры. Вот только вряд ли политиков можно относить к этим людям. Политик – человек, который четко должен знать, что ему делать и как ему делать. Быть целеустремленны...
Читати далі →

Кушнірик. ЖКГ ціліше буде

Весь цей галас щодо Кушнірика насправді доводить цікаву річ, що він точно не порожнє місце, а управлінець. Кращого доказу вигадати неможливо. І у застосуванні до ЖКГ це треба цінувати. Усіма партійними лейблами у Чернівцях одвіку підтиралася і спускали у каналізацію непартійного забарвлення. І правильно робили. Бо лейбли у більшості ситуативні. Мав значення особистий послужний список. І зовсім не хочеться, щоб стало у місті навпаки. Коли партійний лейбл, ярличок перекреслює взагалі цей самий осо...
Читати далі →

Майдан Реформації перед Ратушею

Нещодавно міська громадськість хвилювалась та вередувала щодо можливого перейменування парка Жовтневий у парк Реформації. Перейменування не відбулося. І громадськість розійшлася «задоволеною». Хоча я особисто не дуже переживав би, якщо б ідею було реалізовано. Але в історії Чернівців ми були в кроці від події, яка могла стати чудовим приводом для перейменування аж Центральної площі. Як відомо, слово «майдан» у новітній українській лексиці є не тільки означенням площі, але й позначенням політи...
Читати далі →

"Шеф, всьо пропало" чи хтось бачить втрати замість можливостей

ну що ж шановні істерички з приводу ВК=) хочу вставити і своїх 5 копійок=) Колись до ери вконтакті ми з друзями гуляли на вулиці, ходили на річку, катались на санках, ліпили сніговиків, в кавярнях ми спілкувались. Якщо ми бачили парочку закоханих, то вони тримались за ручки і мило дивились один одному в очі. У вільний час я читала книги, готувалась до уроків, ходила на волейбол, баскетбол і всяке таке) Чому? Та тому що мій час належав тільки мені, а не комусь іншому. Якщо потрібно було когось...
Читати далі →

Мамі…

                                                                      Присвячується всім Матерям у їхній День…                                   Мама і я – у рідній хаті, село Митків, 8 листопада 1997 року. За все, що маю, дякую тобі,За все, що маю і що буду мати…Ночами сняться зорі голубіІ вишні білі на причілку хати. Немов пилинку світ мене крутив,Ловив я мрію і мету високу.Пробач мені, що тяжко завинив,Лишив тебе на старість одиноку. Та й що я знав, коли із дому йшов,Хіба я міг в ту по...
Читати далі →

Ложка дьогтю в коктейль з медом

Незважаючи на чисельні побоювання щодо зіпсування і так не вельми хорошого іміджу України в результаті можливого провалу Євробачення, мені здається все пройшло набагато краще, ніж всі очікували. Якщо забути про затори на київських дорогах, недобиті автомагістралі тощо, закритись суто в залі концерту, то здається, що ви перебуваєте в одній з найбільш розвинених країн)  Сумніватись в успішності Євробачення не було сенсу. Українські політики хоч і клептомани, але все ж не тупі. Конкурс був ч...
Читати далі →

Свій не по своє

Сергій Лещенко пише, що виступ української виконавиці «Onuka» на «Eurovision» під час трансляції на українському телебаченні перекрили… рекламою. Співачка нічого не втратила — її побачили европейські глядачі, на чий ринок давно орієнтується музика «Onuka». Втратила Україна, яка так і не навчилась цінувати своє....
Читати далі →

Хто живе в твоєму тілі

Стикались колись із кризою самоідентичності? А зцілим клубком емоцій різного характеру всередині себе, які інколи прямо протирічать одне одному? Коли тобі тісно в своєму тілі і так не зручно серед людей? Коли ти робиш саме те чого прагнеш, а потім не витримуєш несприйняття, яке виливається в самопобиття десь на самоті. Як змусити себе бути таким як усі? Скількох проблем можна було б уникнути?  Але як цього досягти? Коли навіть тотальний жорсткий самоконтроль не допомагає, бо твоя ідентичніст...
Читати далі →

Общество борьбы за

Толерантность — альтернативная форма дискриминации. Бдительные борцы с угнетением довольно скоро сами становятся угнетателями. От излишней бдительности. Только вместо внешних врагов общество переключается на врага внутреннего — тот редкий случай, когда общество становится врагом самому себе....
Читати далі →

Капкан для

Чого не знають про ЦЕ. Люди не пручаються тоталітаризму, вони лізуть в нього, повискуючи від задоволення, оргазму, захоплення, від передчуття перемоги. Бо ж не права і свободи хочуть для всіх, як вони собі думають, а перемоги, розтоптування. І ось так вони лізуть майже на пиці насолоди і натхнення, а там посміхається і ласкаво запрошує КАПКАН, розкішний, як їхня дурість. І здобувають вони не право і свободу, а розтоптування. Те, чого хотіли. Все за згодою....
Читати далі →