Багнюка, як віддзеркалення чернівецьких реалій

Як каже один мій знайомий, філософськи споглядаючи за місцевими реаліями, „Це маленький Париж, чи Великий Кучурів?” (нехай мене пробачать усі жителі цього славного населеного пункту). І справді, вже не перший рік правилом хорошого тону є зізнання в любові нашому місту, використовуючи за...
Читати далі →

Бурульку на ваші обидві хати! (Переспів з Шекспіра)

Цьогорічна зима не лише б’є температурні рекорди й радує поціновувачів зимових видів спорту, але загартовує й без того звиклих до пересування по місцевості з перешкодами людей. Чернівецькі комунальники із запалом у очах звітують про кілометри строкатих мотузок, якими обперезані тротуари і дор...
Читати далі →

Осмислена евокація міфів

Чи не є площина, в яку зводиться будь-яка згадка про націоналізм, симптоматичним вироком самому феноменові націоналізму? Віртуальна область історії, а головно події II Світової війни, ефективно підмінюючи суспільні реалії «тут і тепер», міфологізують класичну ідею нації, позбавляючи її конкретності та претензії на сьогочасність. Перші асоціації стають водночас і останніми, неухильно зациклюючи на минулому, в якому український націоналізм єдино і набуває повноти та життєвості. Враховуючи, що наці...
Читати далі →

Усе обнулилося. Все повертається?

Леонід Кучма знаково "благословив" перемогу вже фактично новообраного Президента. Слова із його інтерв'ю італійській газеті "Corriere della Sera" слід сприймати не інакше, як декларацію реваншу після буремних подій Помаранчевої революції. Зрештою, цілком закономірного. Очевидно, що другий Президент ...
Читати далі →

Європа і "я"

Оце тільки вчора ввечері дочитав роман молодої німецької письменниці Юлі Це "Орли та Янголи". (І з якого це дива я вирішив що вона молода?) Видання української версії роману здійснено за підтримки програми перекладів Гете-Інституту. Попри дещо тупувату, як на мій смак назву, книжка цікава. Місцями, ...
Читати далі →

Мешканці старого чернівецького середмістя...

Чи не єдиними чергами, у яких мені найчастіше ще доводиться гаяти час, це черги за питною водою. Роблю це регулярно: щонайменше двічі на тиждень - у четвер та суботу. Проте вода - не головне у цій розповіді. Вистоюючи біля машини по 10-15, а інколи й більше хвилин, мимоволі проводжу цей час з сусіда...
Читати далі →

Якщо твоїй бабусі сто

Вранці дорогою на роботу раптом усвідомив: вчора, 23 лютого, моїй дорогій бабусі – Норі, як називав її у дитинстві з наголосом на перший склад, виповнилося сто років. Хоча прожила вона з них тільки 73. Більшість часу - у збудованій прадідом ще 1903 року у Чернівцях хаті. Зазвичай такі дати при...
Читати далі →

Сніг і Конституція

Те, що наразі коїться на чернівецьких вулицях інакше як катастрофою й не назвеш. Поки що комунальною. Хоча для декого вона цілком може перетворитися на особисту. Це якщо раптом не пощастить втримати рівновагу і, не приведи Господи, невдало впасти на слизькому. З усіма негативними наслідками, які з ц...
Читати далі →

Комплекс Понтія Пілата, або Президентом Януковича зробили ті, хто проголосував «проти всіх»

Сумарна кількість тих, хто проголосував за Юлію Тимошенко та «проти всіх», згідно з даними усіх оприлюднених екзит-полів, а відтак і даних ЦВК перевищує кількість голосів, відданих за ймовірного переможця виборчих перегонів в Україні Віктора Януковича. Напередодні виборів аналітики засте...
Читати далі →

З побаченого (почутого) дорогою на виборчу дільницю у неділю, 7 лютого

Перше враження – за ніч у Чернівцях вочевидь побільшало снігу. Навіть у під’їзді його намело ледь не по кісточки. Тут він особливо чистий. Тротуари також суттєво побілішали. Стара частина міста майже порожня – мало машин й ще менше людей. Зате й дихається набагато вільніше. Біля...
Читати далі →