Ремарки під час чуми

1) Вважаю закриття внутрішньообласного сполучення помилковим. Це ніяк не вплине на ситуацію, адже залишається відкрите транспортне сполучення з Києвом та іншими областями. Який сенс у скасуванні маршруток, скажімо, на Сторожинець, якщо між Чернівцями і Коломиєю щодня курсує приміський потяг? У Чернівці щодня прибувають поїзди з Києва і Львова. Натомість мешканці сіл не мають змоги добратись на роботу, яку ніхто не скасовував, чи елементарно в обласні і районні лікарні. Хворі люди мають більше ша...
Читати далі →

"Далекі і близькі" Володимира Єрмоленка

     Із письмом Володимира Єрмоленка я познайомилась декілька років назад, прочитала тоді його роман «Ловець океану: історія Одіссея». Зробила навіть літературну зустріч біля Маяка на Пруті за цим текстом, так він мене зачепив, але обговорити його не вдалось, бо вже тоді намітилась тенденція, що більше приходять слухати, ніж говорити. Хоча по-своєму було цікаво розповісти про Одіссея як образ загалом. Зараз, якщо я пригадуватиму цей роман, залишиться не так сюжет чи чіткі персонажі, більше внутр...
Читати далі →

Яке ж Зе-лицемірство!

   29 лютого 2020 року інтернет-ресурс «Укрінформ» розмістив повідомлення «Бородянський передав Варфоломію привітання від Зеленського», де зазначено: «Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський передав Вселенському Патріарху Варфоломію вітання від Президента України Володимира Зеленського з 80-річчям…   Привітати Вселенського патріарха до Стамбула з Києва прибула українська делегація, у складі делегації – Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський (він уже не Мініст...
Читати далі →

Окупація без зазначення окупанта, або Зе продовжує українцям пудрити мізки після заглядання в очі Путіну…

   І що ж у тих путінських очах можна побачити?    А ось що…   Але це бачать тільки розумні, тверезо думаючі, здатні до критичного аналізу люди, яких не можна обвести навколо пальця чи запудрити їм мізки.                                                                                 1    До таких людей, без сумніву, належала відома російська політична діячка, дисидентка, правозахисниця, публіцистка Валєрія Новодворская (17.05.1950 – 12.07.2014), котра у своїй статті «Какое тысячелетье на дв...
Читати далі →

"Сліпі" Моріса Метерлінка

 Сьогодні страшенно хотілось стати режисером. Продумати виставу, перемовлятись з акторами, уявляти, як би виглядала ця п’єса на сцені якогось маленького аматорського театру. І поставити хотілось всього лиш одну – «Сліпих» Моріса Метерлінка. Я не сноб, шум навколо коронавірусу мене не дратує: у людей інстинкт самозбереження все ж. Але поки йшла порепаним центром Чернівців, зі зламаним вщент ліхтарем на Турецькій, разів зо шість чула розмови на тему. І якось спонтанно захотілось перечитати саме «С...
Читати далі →

Весна 2019

ПітиЛюди шукають можливості зблизитись, але все одно залишаються на відстані. Що їм постійно заважає?.. Я зараз маю думати не про це, а про виваженість свого рішення. Чи найкращим виходом буде, так ось по-англійськи, піти? Ну, тут очевидно братимуть сумніви, а все ж плутані думки мої повертаються до початку: не можна наблизитись. Ніяк. Краще піти, не попереджаючи нікого, не викликаючи заперечень чи жалю, бо й так ніхто не чує. Серед плутанини думок, серед життєвих позицій точно тут не знайдеш се...
Читати далі →

Зе обманює Український народ і Зе-«слуга» – туди ж…

   Телеканал ZIKна своєму веб-сайті 11 лютого 2020 року опублікував інформацію «Здавати землю в оренду вигідніше: Бабуся нардепки від «Слуги народу» виступила проти впровадження ринку землі» (+ відеозапис розмови), де йдеться про таке: «Народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева у ВРУ заявила, що її бабуся чекає відкриття ринку землі (ось що про нього розповідає моя стаття «Кому українську землю? Перший крок до торгівлі нею зроблений…» – Г. М.), проте виявилося, що старенька має зовсім...
Читати далі →

«Історія на тлі людини» Кадзуо Ішіґуро

    Всі люблять трагедію. Точніше, всі люблять її переглядати, не переживаючи, щоб відпустити своє бажання тимчасово побути над прірвою. Тому література так часто оперує трагічним: зачепити за живе. Щоправда, якщо класики літератури використовували трагедію як засіб, за допомогою яких автор досягав інших цілей, то зараз часто в авторів трагедія радше як самоціль. До чого це я? А до того, що з півгодини назад дочитала твір сучасного англійського письменника «Залишок дня», у якому внутрішню трагед...
Читати далі →

Де був Зе 18 – 19 лютого 2014 року?

   Київ.      Майдан – Європейський Майдан (Євромайдан), бо його учасники по всій українській землі вийшли на мирні акції протесту проти проросійського внутрішньоокупаційного режиму Януковича, котрий, виконуючи волю РоССіі в особі її Вєрховного правітєля Путіна, відмовився від європейської інтеграції України на користь її інтеграції з Московщиною, як свідчить моя стаття «За ЄС! Українці – на Київському Євромайдані», і за повернення України на європейський шлях свого розвитку – до свого рідного д...
Читати далі →

Про Зайчика-нестрибайчика та його сміливу маму

     Десь півроку назад до мене дійшла очевидна річ: якщо мені не вистачає книг, які читаю доньці на ніч, а купляти нові й цікаві іноді не в змозі, то чому б не брати їх в бібліотеці? Так моя персона причастилась до декількох бібліотек, зокрема й до бібліотеки ім.А.Добрянського. Виявилось, що у працівників є ще й вигідний зв'язок із видавництвом «Чорні вівці», книги якого полюбились не лиш мені (звісно ритуал читання на ніч любить, в першу чергу, мама), а й моїй допитливій Мі.      Дитячі істор...
Читати далі →