… Чотириколісна вбивця різко загальмувала… Три хвилини моргової тиші… Потім пронизливо-моторошний крик бабусі… Три смерті при наявності одного трупа… Те мертве тіло ТВОЄ, в тобі ще одне,  а старенька, що впала навколішки і пригладжувала, як в дитинстві,  ...
Читати далі →

жасмин
закат
и где-то кофе
кому-то - сахар
мне - железные оковы
Читати далі →

Того самого разу було досить хмарно, як на кінець літа;
тобто річ у тім, що – то був серпень, то серпень, серпень був, був та збувся.
Але незвичний серпень, незнаний серпень, невідомий день,
незбагненна мить, що минає, як рух дерев обабіч чужої дороги.
І глупо добирати слов...
Читати далі →

На підступах до міста пахне сіркою. 

Відтак з’являються труби, труби та труби.

Поїдені снігом глянцеві хутра реклами

віщають, як знайдемо щастя іще до світання.



Музика, музика, музика ллється повсюдно.

Тут хтось по...
Читати далі →

залишаються речі як речі

до утечі, до ліпших місцин

перетерті слова і потерті

осідають на шкірі країн



хтось їх бачив посеред асфальтів,

коли геть недостача хвилин,

на папері, поверхні екранів

або ж на ш...
Читати далі →

Мене щиро дивує позиція людей, особливо молодого віку, котрі безапеляційно заявляють, що ніякого мера, кращого, аніж Федорук, бути просто не може. Що це? Зазомбованість, страх перед змінами? і взагалі, як оцінювати роботу Федорука? Порівнюючи з попередньою його каденцією? Порівнюючи Федорука 1998 -...
Читати далі →

Цього разу ніч була особливо темною. Мабуть, під час переходу літа в осінь таке буває. Ти одягаєш свою сукню кольору депресії і виходиш ловити зорі. Вони чомусь не даються так легко в руки, втікають, розсипаються, залишаючи повітряний пил на розчепірених пальцях. Олені завжди здавалось, що падіння ...
Читати далі →

  - Кто хочет любви?, - приходи разбирай!
Есть ещё смех!, -подходи, налетай!
3 грамма радости, мешок тепла...
кувшин- в нём отборная счастья слеза!
А хочешь, продам я тебе спокойствие?...
....а под прилавком есть 2 сна удовольствия!
уважение, власть...- есть...
Читати далі →

трамвай в голові їде по спіралі зупинка... - тут збір моєї печалі...
проїхали...нудно!
..... тут - я посміхаюсь
заїло...не їдем...я дуже стараюсь...
тут плачу - знов соплі....
заглохли...стали...
трамвай зламався...
світла не стало...
світла душі...<...
Читати далі →

Це не політична агітація, а як зараз модно казати — громадська позиція.

Я прочитав в блозі Надії Вірної:

«Також він сказав (Луценко), що якби жив в Чернівцях, то голосував би за Федорука, бо він, мовляв «справжній господарник» і що «альтернативи йому немає» (хто б сумнівався, коли той нікому й носа висунути нормально не дає вже 16 років).»

Читати далі →