Нету радости в любви, Нет ее и в ссоре, А случайный выбор твой Видно по глазам. Только счастье не зови! Нет его, запомни! Есть успех лишь и покой, Что придумал сам…   Вот и кончилась любовь, Исчерпалась муза… И теперь ты – просто сволочь, Ну и черт с тобой&hell...
Читати далі →

4 фестивальні дні, 3 сцени, близько 50 кращих рок-колективів країни, близько 10 поетів, більше 15 райтерів з України, Білорусії, Польщі та Іспанії.     Фестиваль «Республіка» - це фестиваль сучасного вуличного мистецтва у всіх його проявах – музика, малюнок, поезія, т...
Читати далі →

А небо криваве повстало за лісом! Ти у мене під шкірою, скажи, якого біса?

  ***   У мене закінчилися рядки відступів  ліричних. Стерті і забуті спомини на точках критичних. Вистрілів  точних і влучних  достатньо у серці. Досі лунає мелодія, зашифрована нот...
Читати далі →

 
Читати далі →

Я чувствую себя ущербным человеком, ущербным - для всех. Я хотел бы убежать от людей куда-то в лес и жить там, - да! именно так, - жить в лесу, в доме без света и отопления. Не курить этих дешевых сигарет. Вообщем забросить все: жить примитивно. Питаться тем что дает природа. Ходить босиком, в стар...
Читати далі →

• (сон)



1. Янгол зі сторони.



2. Янгол на човні плив зі сторони затоки.
Вечоріло.
Небо наливалось прохолодою ночі.
Озеро мовчало.

Дві лопасті янгольських крил закривало все його крихітне тільце. Легкий прохолодний вітер...
Читати далі →

Нашкрябав колись кілька десятків портретів. Серія робіт маркером (2011 рік)
Художник Валерій ПУZІК
Читати далі →

«Тепер ми знаємо, яким насправді має бути студентське життя», — так казали ті, хто цьогоріч вперше відвідав Студреспубліку. «Студентська республіка» – це країна зі своєю владою, міліцією, банком, грошима, спортом та бізнесом. Поєднання оргдіяльнісної гри із нез...
Читати далі →

1.

[я заплющу очі, щоб уявити те, як повертатимуть додому. відчуваючи потоки вітру, і, прохолодну землю, я зроблю крок босими ногами, по осінній зволоженій (пожовклій) траві, щоб не поспішаючи зануритись у мряку листопада і зникнути так, як зникали ми тоді… коли були дітьми]
<...
Читати далі →

Коли я читаю книги Ірен Роздобудько досить часто дивуюся звідки ця тендітна жінка стільки всього знає? Одну з перших  купила десь два місяці тому. Чекала вона свого часу довго, бо роботи було багато та й початок не настільки захопив, щоб прочитати на одному диханні. І поки читала першу частин...
Читати далі →