Портрет переселенця або Велике і добре серце тендітної малої

    У 2015 році був учасником проекту «Чужа батьківщина: біженець у рідній країні». Метою, якого було створення газети про долі переселенців зі Сходу України і Криму. Мій портрет потрапив у остаточий варіант газети, але в дуже відредагованому стані. Шановні читачі пропоную до вашої уваги  повну версію написаного. Замість передмови   Приймаючи участь у проекті, я зіткнувся із проблемою вибору героя мого репортажу-портрету.    Українці, які рятуючись від військового конфлікту на Сході, обрали м...
Читати далі →

Не скигліть, а беріть приклад!

   Скигління в Україні вистачає. В різних сферах. Навіть в спорті. Особливо яскраво воно проявилося після провального виступу української команди на Олімпійських іграх 2016, коли багато високопоставлених спортивних функціонерів, від яких залежить підготовка атлетів міжнародного рівня, намагалися свої прорахунки в роботі списати на інші чинники, включаючи АТО. Подібні скигління менше притаманні самим спортсменам, хоча теж іноді мають місце.   Знаючи про існування реальних проблем в українському с...
Читати далі →

Україна єдина?

   З проблемою працевлаштування і адаптації вимушених переселенців українське суспільство зіштовхнулося вперше за роки незалежності. Такий досвід довелося напрацьовувати якомога швидше шляхом спроб і помилок. В умовах невизначеності й нестачі інформації виникають стереотипи – упереджене ставлення до певного соціального прошарку. Підтвердити або розвіяти стереотип можна в процесі взаємодії з представниками групи, щодо якої він існує.    Три чверті офісних співробітників уже прийняли переселенців ...
Читати далі →

І знову – прикрість!

   Прикрість – це коли говорити делікатно, дипломатично. А якщо називати речі своїми іменами, то ганьба й провал найкраще характеризують результат виступу українських спортсменів на Олімпійських іграх 2016 року в Ріо — де — Жанейро (Бразилія). Команда України посіла в загальному медальному заліку 31 (!) місце (2 золоті, 5 срібних і 4 бронзових нагороди – всього 11): найгірший результат за весь період, відколи Україна виступає самостійною командою на літніх Олімпіадах.    Судіть самі, аналізуючи ...
Читати далі →

О «пламенной речи» Семена Семенченко

В сети появилось видео, на котором нынешний народный депутат Семен Семенченко (Константин Гришин) призывает население брать в руки автоматы и захватывать вооруженным путем власть в стране, попутно линчуя угнетателей украинского народа. Кажется, где-то мы это уже слышали… Ах да, в российских пропагандистских СМИ!То есть народный депутат Украины призывает всех поддаться на провокации и делать именно то, о чем врали на Первом канале Киселев и компания – «устраивать хунту». Интересная, мягко говоря,...
Читати далі →

Льотчики «малюють»!

                                              Моя любов до неба – назавжди зі мною! Вона зародилася ще тоді, коли я 5-літнім босоногим хлоп’ям бігав батьківським подвір’ям і катався на довгій гойдалці, прикріпленій до величезного горіха. На питання дорослих, ким я хочу бути, завжди твердо відповідав: «Льотчиком!». Життя внесло свої корективи у вибір фаху (про них розказано в моїй статті «Як російський офіцер у своїх батьків — українців стріляв…»), але не перемогло мою закоханість в небо.   Див...
Читати далі →

Враг нє дрємлєт!

   Який враг, можете спитати ви?   Відповідь напрошується сама собою.   Хто окупував український Крим? Россія!   Хто окупував окремі райони українського Донбасу? Россія!   Хто воює проти України? Россія!    Отож бо…   Навіть оце слово «враг» по — русскі звучить зловісніше у порівнянні з українським «ворог». Московія під вкраденою назвою Россія є найстрашнішим врагом України!      Московитська антиукраїнська ворожість впродовж століть то розгоралася, то пригасала, але ніколи не зникала зовсім і в...
Читати далі →

Треба бути сильною

Уже другий тиждень поспіль ранок починався не з кави, потягування в ліжку чи зібрання думок, а з поспіху, в якому потрібно було не лише зібратися, а і згадати куди їхати цього разу. Її життя зависло між трьох міст, геть різних, але однаково дорогих людьми та спогадами. Будильник жорстоко роздирав тишу та змушував вставати, йому було байдуже, що вона вже не має ні сил ні бажання не те, що їхати, а виходити з квартири, він продовжував дзвонити й примусив пересилити себе і піднятись з ліжка. &quo...
Читати далі →

«Чорна бухгалтерія» реґіоналів як чорна мітка… Тільки чия?

   Про тотальну корупцію в Україні від верху до низу добре відомо і всередині нашої Батьківщини й за її межами.   З нею я зіткнувся навіть у Верховній Раді України ще далекого 2002 року, коли реґіонали за одне кадрове голосування – обрання Віктора Януковича Прем’єр — міністром України – пропонували один мільйон американських доларів в обмін на три голоси (вже твердо знаючи, що не менше 230 депутатів проголосує за, але бажаючи мати кращий результат: важко уявити, скільки давали тоді, коли ще не б...
Читати далі →

Кто шагает в бездну? (случай Руслана Коцабы)

«В любой день, открыв газету, вы найдёте рассказ о том, что кого-то где-то заключили в тюрьму, пытали или казнили только за то, что его мнение оказалось неприемлемым для властей. […] Читатель испытывает тошнотворное чувство бессилия. Между тем, если отвращение многих людей объединить в единый порыв, можно многого добиться» Петер Бененсон, основатель «Amnesty International» Не так давно я зафрендился в Фейсбуке с женой Руслана Коцабы – Ульяной. Время от времени я лайкаю ее посты, которые мн...
Читати далі →