Записки цецинського самашедшого-8, або Чому Ігор Жижиян хоче потрапити на тонучий корабель «Рідного міста»

З давніх часів у моряків було надійна прикмета, що у трюмі корабля щось коїться неладне. Щурі якимось дивним чином відчувають, що корабель має потонути і треба рятуватися. Тому як тільки капітан бачив, що щурі втікають він робив останній запис у бортовому журналі, евакуйовував команду і після всіх сідав до рятівної шлюпки. Є навіть приказка: «Першими покидають палубу щурі, останнім – капітан».Поміж людей часто стається саме так як на тонучому кораблі. У чернівецькому політичному тераріумі завше ...
Читати далі →

Теорема Ніконова-Кушнірика

Перший дзвіночок тих подій, які відбулись у Ратуші 20 лютого, пролунав ще восени, задовго до вирішальної сесії, на якій збірна опозиції разом із «тушками» Партії регіонів проголосувала за призначення нового секретаря Чернівецької міської ради. Парадоксальним, хоча багато для кого й очікуваним стало обрання на цю посаду колишнього «регіонала» Ярослава Кушнірика – і що важливо: з особистої подачі керівника фракції «За Батьківщину» Олексія Каспрука. Така різка перестановка більшість присутніх біля ...
Читати далі →