На фронті боротьби із

Особисто я проти демонтажу радянських пам’ятників, у т.ч. меморіальної таблички радянського журналіста Володимира Пелеха в Чернівцях. Воювати з минулим беззмістовно, історія розставить усе на свої місця. Але воюючи з комунізмом, Вадим Володимирович, будьте послідовні. Ви або підтримуєте декомунізацію, або ні. Не можна вітати повалення пам’ятників одним діячам комунізму — і захищати монументи іншим. Тільки тому що вони найближчі родичі. Як показала Ганна Арендт, Адольф Айхман теж не був нацист...
Читати далі →

Таємниця одного розстрілу (Чому в Чернівцях досі радянська влада)

Остання розстрільна справа з політичним підгрунтям у Чернівцях була відносно недавно. У 1978 році. В актовому залі заводу «Легмаш» (на вул. Головній) судили членів ОУН (принаймні так про них говорили, на цьому наполягали). Одного з них присудили до вищої міри покарання – розстрілу. Іншим дали великі терміни: від 10 до 15 років.З цього зробили велике шоу. Процес проходив щодня, протягом майже тижня по кілька годин. Публікації і телесюжети були частиною цього шоу. Один з буковинських журналістів н...
Читати далі →

Про вандалів, дошку та провінціальний абсурд

Стосовно недавньої події у місті із меморіальною дошкою журналісту Володимиру Пелеху, зіпсованою вандалами… Я засуджую будь-який вандалізм. Тим більше, у країні вже до нього з'явилася звичка у найширшому сенсі: кожен робить те, що йому заманеться, і як заманеться. І навіть дуже ображається, якщо якось заважати. Я готовий підписатися під будь-якими словами обурення з приводу вандалів. Але вражає, що одночасно чомусь проходить паралельна тема, що Володимир Пелех (чия дошка потраждала) — це горд...
Читати далі →