З Докучаївська ми вирушаємо на Вугледар.  Вирішуємо, що десь ще зупинимося в селі пороздавати агітки. Вже добряче темно. В Нікольському люди йдуть з церкви, з монастиря, певно, з вечірньої. Гарна нагода поспілкуватися. Все, як завжди. Більшість сторониться, деякі беруться до балачки, дехто агресує. Аж тут звідкілясь з'являється вельми колоритна бабуся. Якщо до цього часу слово «клікуша» було для мене архаїчною абстракцією, то в цю мить воно матеріалізувалося, «обрело плоть і глас». Що саме крич...
Читати далі →

Незадовго до поїздки на Донеччину мала балачку з одним дрібним бізнесменом, який переконував мене, що громадянські права мають мати тільки ті люди, які щось у «громаду-державу» вкладають. При виясненні що то таке оте «щось», справа звелась до податку та його розміру. Фактично пропонувався майновий ценз. Я щиро опротестовувала цю думку, доводячи бізнесмену, що незрозуміло де ставити межу цього цензу. Скажімо, я не в стані заплатити такого податку, як він, він не в стані заплатити того, що олігарх...
Читати далі →

Зранку день починається з інструктажу. Звичайно, інструктаж — це повний «брєд», нікому він не потрібен, всі дорослі та адекватні. Одначе є кілька деталей, які мусимо самі для себе прояснити. 1) Які агітки брати з собою, які — ні; 2) Який алгоритм розмови з людьми; 3) Які приймаємо заходи безпеки. Перше питання. Дружно приймається рішення всі агітки «антиянек» засунути під ліжко і хай з часом відправляються на макулатуру.  Друге. Спочатку спитатися чи можна агітувати. В разі ствердної в...
Читати далі →

Їдемо в Вугледар. Вже майже добу в дорозі. Нас зустрічають Галя і Анатолій Буцькі. Для нас приготували 3-кімнатну квартиру, там ми маємо жити і провадити агітацію у Вугледарі та околицях. Виявляється, трикімнатна хрущовка на 10 чоловік, де нема гарячої води, це трохи напряжно, навіть нема достатньо «койкомест». Зорієнтувавшись в ситуації, Буцькі забирають мене і Олю до себе. Ми настільки втомлені, що головне — добратися до ліжка. Це — всім. Мене ж чекає лекція від Толіка, від якої, чесно кажучи...
Читати далі →

Другий день перебування у Вугледарі уже майже беззмістовний. Ми встаємо зранку, годині о 6-7, ідем на перезмінку шахтарів. Після цього роботи тут уже майже нема. Всі «визначні місця» нас бачили. Сарафанне радіо всім повідомило, що тут є «бандеровци» в оранжевих плащах. Ще кілька годин роботи просто на вулиці і стає нудно. Вирішуємо їхати по селах.  В яких точно селах ми були і в якій послідовності, я не пам*ятаю.  Павлівка, Єгорівка, Шевченкове, Благодатне, Кирилівка, Нікольське, Новоукраїнка, ...
Читати далі →

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/977.html
У Вугледар нас забирають з автобуса,на трасі. Це невеличке шахтарське містечко. Кілька діючих шахт та обслуговуючі служби. Потрапляємо  у Вугледар вже над вечір. Галя Буцька поселяє мене в пані Люби. Цікава старша жіночка, р...
Читати далі →