Сім двотисячників Карпат (День 1-2)

Чорногірський хребет для мандрівників то є туристична класика. На маршруті в понад 50 кілометрів зосереджені дев’ять з десяти найвищих гір України.  Я давно мріяв пробігтися цією стежкою, але то брак часу, то погода, то ще щось. А тут співпала і гарна погода, незважаючи на середину листопада, і компанія знайшлась і час та натхнення мав. Але, як то кажуть, хочеш розвеселити Бога, розкажи йому про свої плани…За день до походу я захворів, хоча для мене це не властиво. Ломка в суглобах, дрібна темпе...
Читати далі →

На схилах Марсіанських Карпат

Подейкують, що колись і на Землі були гори з аналогічно назвою – Карпати. За легендами, то було неймовірне місце. Ті гори були наче живі. Вони дихали разом з тобою в одному ритмі. Вони ніжно обіймали за плечі промінчиками сонця і суворо били снігом по щоках. Вони з усмішкою підморгували крізь хмари на сході і топили сонце у пастельних кольорах на заході. Вони сварились гуркотом грому і ніжно шепотіли прозорими джерелами… Щодня я вилажу на схил Марс-Томнатика, і з острахом думаю, що це все може ...
Читати далі →

Дзеркало душі

Коли дзеркало вашої душі затягує туманом смутку, не варто сумувати через те чи впадати у відчай.Потрібно чекати, вірити і невпинно йти до своєї мети і своєї мрії. Сонце неодмінно зійде і розтопить туман як вершкове масло, і ти залишишся один на один з ранком і дзеркалом. Саме тоді варто замислитись. Що ми бачимо в дзеркалі щодня? Обличчя? Тіло? Ні… Значить щось йде не так. Допоки не будуть віддзеркалюватись пухнасті світлі думки вашої ясної душі, допоки хвилі настрою, що піднімаються вітром ...
Читати далі →

Копакабана Карпат

Неймовірно важко описати ті відчуття, що поглинають тебе коли споглядаєш як сонце, виповзаючи із-за Говерли, народжує новий день. Щоб передати це ще не придумали таких слів. А найсучасніша фототехніка стає дешевою «мильницею» коли порівнюєш свої відчуття зі світлинами.  Побачивши це лише одного разу, ти миттєво підхоплюєш невиліковну хворобу «карпатенізм», і стаєш залежним від ліків «схід сонця».  Вірус вимагає від тебе спочатку невелику дозу ліків, а потім ти хочеш все більше, і поступово жит...
Читати далі →

Акумулятори душі

Вже вдруге цього року я потрапив у сіро-зелений кам’яний світ Ґорґан. А лише місяць тому на спуску з Синяка я розповідав, що мастив те каміння і стрибки по ним, попутно жаліючи свій гомілкостоп. Та ось я на полонині Рущина востаннє дивлюсь на мапу, і навіть трохи переоцінюючи свої можливості вирішую «збігати» на три найвищі вершини Ґорґан, — Малу Сивулю (1818), Велику Сивулю (1836) та Ігровець (1804) і повернутись назад. Добре, що в той момент я не знав, що мені потрібно пройти маршрут довжиною...
Читати далі →

Один у горах не рахуючи вовка

Раніше, коли я читав про людей що подорожують одинаками, я з цікавістю дивувався. Як воно одному? Без компанії не цікаво мабуть? Поговорити немає з ким. Поділитись своїм захопленням від побаченого. Думав я і про те, що колись і я наважусь на «сольник», як це зветься у похідників… але не думав, що це станеться аж так швидко. Після відвідин Кудринецького і Чернецького водоспадів шляхи з моєю групою на жаль розійшлись. Хоча мали б ненадовго, але вийшло три доби «сольника». Вони вирішили йти легшим...
Читати далі →

«Мені нічого не потрібно, в мене все є!»

Ці слова 76-річної жінки на одній з карпатських полонин настільки запали в мою душу, що хочеш не хочеш, а переосмислюєш деякі речі. Розумієш всю нашу місцями навіть комічну прив’язаність до матеріальних благ, які ніколи не замінять духовних. Та кожна подорож починається з пакування наплічника. Лише найнеобхідніше, але з урахуванням довготривалості походу, ваги показують 27 кілограмів. Важко, та про це забуваєш, коли виходиш з дизелю у інший світ.  Вперше я мандрував сам, оскільки основна група...
Читати далі →

Танок світла

Світанок. Не знаю точно походження цього слова, але у мене завжди складалась асоціація, що це «танок світла». Хто бачив світанок у горах, той, певно, зрозуміє чому. Горизонт тане у рожевому кольорі з нетерпінням очікуючи появи розпеченої зірки і вона не змушує себе чекати, проявляючи свою пунктуальність. Кожен схід сонця як народження нового життя. Стоячи на вершині гори і дивлячись на те як розпечене жовте кружельце обережно виринає із-за гір, розумієш, що у тебе є цілий день, ціле життя до з...
Читати далі →

Гори доступніші ніж ви собі уявляєте

Споглядаючи захопливі кадри з National Geographic Channel, або ж переглядаючи фото з Карпат у блогах та соцмережах, перше що народжується у думках: ось би там опинитись. Проте реалізовують ці думки дуже малий відсоток «диванних» туристів. У більшості випадків доводилось чути про відсутність часу, грошей, спорядження, підготовки і тому подібне. Але насправді всі ми добре розуміємо, і навіть підсвідомо людина яка «ліпить ті відмазки», що то лише звичайна лінь. Тож сьогодні я задіну практичн...
Читати далі →

Карпатський фестиваль «Bograch-party»

Вже майже рік як блюдо угорської кухні «Бограч» асоціюється в мене з горами, цікавими людьми та незабутніми враженнями.Загалом ідея зустрітись в Карпатах у любителей подорожей з форуму travel.org.ua, з’явилась восени 2011 року. А з травня 2012 року ці зустрічі стали регулярними і зараз проводяться 4 рази на рік, тобто щосезону. А щоб зустріч мала якусь єдину мету, запропонували варити бограч.Я вже розповідав про осінній та зимовий «Бограч-паті», тому усі процеси приготування можна знайти в моїх ...
Читати далі →