Є у Карпат дві проблеми, — вирубки лісу і сміття. Обидві проблеми вирішити неймовірно складно. В першому випадку перед кожною вирубкою потрібно завішати на смереках тих хто кришує цей бізнес. Вибачте за радикалізм, але мабуть тільки так в наш час потрібно діяти. В переважній більшості випадків це будуть, ті хто мав би з цим боротись: мєнти, прокурори, судді, депутати різних рівнів, міністри і т.д. На жаль зі зміною влади з виродків регіоналів на чарівні демократичні сили, змінились тільки темпи...
Читати далі →

Ранок третього дня подарував ідеальну погоду і ні тіні вже минулої застуди. Попереду виднівся Туркул (1933), по схилу якого скочувався вже майже прозорий місяць. На цій горі я також ніколи не був, бо вона завжди проходиться траверсом. Ми снідаємо на березі самого «попсового» озера України – Несамовите. Йому мабуть образливо, що воно настільки легкодоступне і купа «матрацних» туристів щодня до нього приходить і засмічує берег пляшками, банками та іншим сміттям. Та нічого не поробиш, у майбутніх ...
Читати далі →

Чорногірський хребет для мандрівників то є туристична класика. На маршруті в понад 50 кілометрів зосереджені дев’ять з десяти найвищих гір України.  Я давно мріяв пробігтися цією стежкою, але то брак часу, то погода, то ще щось. А тут співпала і гарна погода, незважаючи на середину листопада, і компанія знайшлась і час та натхнення мав. Але, як то кажуть, хочеш розвеселити Бога, розкажи йому про свої плани…За день до походу я захворів, хоча для мене це не властиво. Ломка в суглобах, дрібна темпе...
Читати далі →

Ранок 30 серпня починався о 3 годині важким підйомом, і це не на гору, а з ліжка. Цього разу на горизонті маячила туристична родзинка – гора Чивчин, що на кордоні з Румунією. Але попереду важка дорога… Я ж не збирався святкувати день народження і ніби й не святкував особливо… але 2 години сну, надмірна сухість у роті і щось важелезне на плечах, вказувало на протилежне. Та розпочався похід з приємностей, — вітання, різнокольорові кульки, тірамісу і гарний, потрібний у походах, подарунок. За що у...
Читати далі →

Ретроспективу літніх походів хтів би продовжити змістовним та корисним гостюванням у Карпат. Про екологічну частину цього походу я писав у блозі «Карпатські сепаратисти». А тепер все, що залишилось поза «екокадром». Дорога від Верховини до Дземброні під шум розбиваючогося кришталю Чорного Черемошу об каміння, вже натякає на те, що ти потрапив у казку. А перший підйом і навколишні краєвиди Смотрича, ці думки лише примножують. Сонце нещадно вивітрює воду з наших організмів, тому коли ми входимо ...
Читати далі →

Неймовірно важко описати ті відчуття, що поглинають тебе коли споглядаєш як сонце, виповзаючи із-за Говерли, народжує новий день. Щоб передати це ще не придумали таких слів. А найсучасніша фототехніка стає дешевою «мильницею» коли порівнюєш свої відчуття зі світлинами.  Побачивши це лише одного разу, ти миттєво підхоплюєш невиліковну хворобу «карпатенізм», і стаєш залежним від ліків «схід сонця».  Вірус вимагає від тебе спочатку невелику дозу ліків, а потім ти хочеш все більше, і поступово жит...
Читати далі →

Питання сміття в горах завжди мене хвилювало. Навіть ще тоді коли я активно не ходив у гори, а здійснював лише дводенні набіги у підніжжя гір, на так званий «матрацний» відпочинок. Ніколи не розумів, що відбувається в тій порожній голові людини, яка залишає по собі сміття. Ну ось приходиш ти на галявину де завжди сидиш, а там все зас…мічено. Невже приємно? Більшість моїх походів починались з прибирання території на місці стоянки після таких ось «туристів». Їх називають свинями, проте я вважаю,...
Читати далі →