Нехай жиє «Патріа маре»! Хто зчинив колот у чернівецькій «Батьківщині»?

Останні кілька днів бурлить буковинське політичне море (чи болото – кому як більше до вподоби), вправні або такі собі партійні капітани розганяють одна за одною хвилі обурення моральною (і антиморальною) сторонами своїх опонентів. Штатні і позаштатні лайкомети у соціальних мережах ламають списи у флудних дискусіях. Журналісти і видання у своїх коментарях намагаються не збитися на манівці, щоб не бути звинуваченими у некритичній любові до котроїсь зі сторін. Поважні професори і новоявлені «науков...
Читати далі →

З Фищуком Куліша не звариш. Ізоляція Яценюка

Обрання Івана Мунтяна головою Чернівецької обласної ради для багатьох стало вимушеною несподіванкою. Після висування на цей пост представника партії влади в більшості оглядачів та учасників процесу не могло й закрастись сумніву в тому, що п’єса буде розіграна по нотах – а посади розділені «по справедливості». Однак, звіряючись зі схемою розподілу керівних посад у регіонах, зафіксованим журналістами в сесійній залі Верховної Ради 10 листопада, можна засвідчити, що у великій політиці все йде строг...
Читати далі →

Записки цецинського самашедшого-8, або Чому Ігор Жижиян хоче потрапити на тонучий корабель «Рідного міста»

З давніх часів у моряків було надійна прикмета, що у трюмі корабля щось коїться неладне. Щурі якимось дивним чином відчувають, що корабель має потонути і треба рятуватися. Тому як тільки капітан бачив, що щурі втікають він робив останній запис у бортовому журналі, евакуйовував команду і після всіх сідав до рятівної шлюпки. Є навіть приказка: «Першими покидають палубу щурі, останнім – капітан».Поміж людей часто стається саме так як на тонучому кораблі. У чернівецькому політичному тераріумі завше ...
Читати далі →

Записки цецинського самашедшого-6, або Як втопиться непотоплюваний сокирянський Козак

Завтра вибори. Нарешті закінчиться божевільня із макулатурною агітацією, прогнилими передвиборчими розкладами, пихатими кандидатами, адміністративним ресурсом, підкупом виборців. А сьогодні день тиші. Його спеціально придумали, щоб люди могли хоча трохи відпочити від того бруду. Але не може в цей день заспокоїтися перефарбована ригівська бандота, яка вже почала мочити своє «повернення у владу». Впевнені вони, що люди забули про їх темні «дєла» і «дєлішки», що не побачать за назвами нових партій ...
Читати далі →