Європейськими дорогами, або Там, де закінчується Україна (частина 1)

Усе банально. Україна у прямому сенсі має здатність закінчуватися. Раніше, коли ти не виходиш за її рамки – то і увесь світ обмежується любов’ю до Батьківщини. Сидиш собі в Чернівцях, так би мовити і тащищся від Резиденції Буковинських митрополитів, та й тішишся, що не на сході живеш. Принаймні в мене так було.Закордон з’їздити не виходило якось. В Універі в свій час на практику до Польщі поїхали ті, у кого були зв’язки в деканаті, а мені помахали ручкою. А я працювала. Працювала, щоб оплатити с...
Читати далі →