Мандрівки 2017 року (фото)

Цей рік був роком абстинентного синдрому за горами. Їх не вистачало і від цього було зле.І ніби дивишся на підсумки, 51 день в горах, майже два місяці. Але доза потрібна все більша, тож навіть не порівняти з двома попередніми роками, коли було за 70 днів.Як наслідок і пройшов в горбах троха більше пів тисячі кілометрів – 566. Минулоріч було понад 800, і тоді я був впевнений, що цього року перевалю тисячу легко. Але хочеш насмішити когось там на небкові, розкажи про свої плани… То травми, то весі...
Читати далі →

Кукульський кабінет

Не зважаючи на широкий спектр неймовірних місць у Карпатах, у більшості є те місце, яке він називає «своїм». Звісно таке є і в мене. Таємниче місце під умовною назвою «кабінет» знаходиться на хребті Кукул. Я часто згадую його у розповідях про мандри цим чудовим хребтом, і так само часто чую запитання: «та де ж той ваш кабінет і, що в ньому такого, що ви навипередки його вихваляєте?» Майже завжди раніше я давав його чіткі координати, і зрештою відгуки про кабінет ділились від схвально-зачаров...
Читати далі →

Мандрівки 2016 року (фото)

Рівно рік я не веду блог, за увесь цей час я написав один допис. Спочатку думав, що немає часу, чи лінь, а потім зрозумів, що це щось інше. Раніше я намагався усім розповісти про ті чудові місця де я побував, і ті емоції які пережив, намагався поділитись шматочком Карпат, щоб люди бачили, що вихід завжди є.Але згодом гори настільки глибоко увійшли в моє життя, що ці відчуття стали чимось особистим та інтимним, і відкривати їх на широкий загал я вже не готовий. Декілька разів я пробував писати ба...
Читати далі →

Ні розуму, ні совісті?

   Дивлячись на бардак, що відбувається навколо нас в повсякденному житті, від обурення вже не можеш підібрати літературних слів для висловлення своєї позиції. Але стримуєшся з останніх сил… Чи ще довго здатен стримувати себе наш народ, я не знаю.   Робіть висновки самі.   Ще в липні 2015 року я опублікував свою статтю «Про те, як Україна сама фінансує вбивство українців Росією!». В ній ви прочитаєте, як наша Батьківщина, незважаючи на фактичну війну з тією ж Росією, продовжує з нею різногалузев...
Читати далі →

Мармароси. Кохання з першого погляду

Ти впевнений, що ти зможеш цьому протистояти? Чи ти справді думаєш, що в тобі є стільки сил щоб щось протиставити у відповідь? Невже ти наївно вважаєш, що зможеш залишатись осторонь? Що зможеш приборкати своїх мурах на спині? Що не будеш стрибати як дитина у хронічних приступах ейфорії та ридма ридати від щастя? Що не закохаєшся до нестями?Повір мені, все докорінно зміниться, починаючи від твоїх звичок та поглядів на здавалось би прості банальні речі, до твого уявлення про світ і свою роль у ньо...
Читати далі →

У лісових угіддях Буковини за рік відпочили близько півтора тисячі туристів

У лісах Берегометського лісмисливгоспу та Путильського лісгоспу, що у Чернівецькій області, за 2015 рік відпочили близько 1500 осіб. Саме на базі цих підприємств чи не єдині в Україні буковинські лісівники розвивають туризм в гірській лісовій місцевості.-                На перший погляд, це ще невелика кількість відпочивальників, — каже заступник директора з благоустрою рекреації туризму та комунікацій ДП «Берегометське ЛМГ» Тетяна Тирон, — Однак такий результат свідчить про успішне майбутнє цьо...
Читати далі →

Мандрівки 2015 року (фото)

Напередодні новорічного походу в гори, хотілося, так би мовити, подонаджити риску 2015-го. Рік видався багатим на мандрівки, чудових людей та неймовірні місця. Я здійснив декілька бажань і мрій і вирішив поділитись ними з вами та опублікувати по одній світлині з кожного походу.Загалом в мандрах цього року провів 76 днів, і це не може не радувати. 2,5 місяці в горах, на перший погляд здається багато, але, звичано ж, хочеться більшого. Пройшов за цей час 875 кілометрів карпатських стежок і кожен п...
Читати далі →

Сольний Кукул

Є щось у сольних походах, що зваблює тебе і грайливо посміхаючись манить до себе. З часом розумієш, що це не той випадок коли тобі хочеться побути одному, цього мені вистачає і в чернівецькій квартирі. Ти ніколи не будеш в горах один. Це ніби зустріч зі старим добрим товаришем. Ти можеш добу з ним говорити про всілякі дурниці і чим ближче дно у вашій спільній пляшці тим відвертіші розмови, які на ранок все одно ніхто не згадає.Можливо приваблює лоскотне відчуття адреналіну, що виділяється ще до ...
Читати далі →

Там, де починається життя

З першим снігом, вранці, коли всі ще кутаються у ковдри, ти вже збираєш свій наплічник. Поки «ранкові пташки» у плетених кріслах на кухнях, вкриваються ліжником та гріють руки горнятком гарячого запашного трав’яного чаю з медом, ти наповнюєш свій термос і рушаєш у мандри. Ти йдеш туди, куди підказує тобі шлях, не замислюючись над метою і глибоким сенсом. Сріблястоверхі ялинки намагаються втримати гілками м’яку, майже прозору, ковдру, що грайливо стягує з них вітер. Ти можеш не бачити гарних к...
Читати далі →

«Сміттєвий» патріотизм

Виходиш на найвищу гору України Говерлу і краєвид вмить примушує підшкірних мурах рухатись в рази швидше від захоплення. Патріотизм та почуття гордості розпирають тебе. Ти співаєш гімн разом із сотнею таких як ти. Над Карпатами луною розносяться останні слова приспіву… «І покажем, що ми браття козацького родууууу!!!». Саме певно в цей момент, хтось вимикає у багатьох «козацький рід» і вмикає «рід свиней». Пляшки від шампанського, пива та горілки, пакєти, банки з під консервів, пластик...
Читати далі →