Британський Ігровець

Після бограчування і зимово-осінньої Аршиці з її озерами, на 3 день походу настала довгоочікувана весна. Ми швиденько добігли до Осмолоди і «стали» на маршрут на хребет Матагів з його ефектними вершинами Висока (1803м) та Ігровець (1804м). Підйом хоча й був стрімким, але віддячував нам краєвидами, що після дощово-хмарної Аршиці був як моцна бриндзя до банушу. Але з набором висоти повернувся й сніг, який своїм, вже троха брудним, але ще товстим простирадлом, щільно закривав схили хребта....
Читати далі →

Графіті. Межа між мистецтвом і вандалізмом

Є у Карпат дві проблеми, — вирубки лісу і сміття. Обидві проблеми вирішити неймовірно складно. В першому випадку перед кожною вирубкою потрібно завішати на смереках тих хто кришує цей бізнес. Вибачте за радикалізм, але мабуть тільки так в наш час потрібно діяти. В переважній більшості випадків це будуть, ті хто мав би з цим боротись: мєнти, прокурори, судді, депутати різних рівнів, міністри і т.д. На жаль зі зміною влади з виродків регіоналів на чарівні демократичні сили, змінились тільки темпи...
Читати далі →

Замлакський водоспад

Коли ти за три роки активного ходіння горбами вже відвідав більшість визначних карпатських водоспадів, а ті які ще не відвідав вже плануєш у наступних мандрівках, знайти щось нове завжди приємно і несподівано. Особливо це стає несподіваним, коли ти проходив майже поруч з ним двічі. Шукаючи як потрапити на Мар’янчин водоспад, я випадково натрапив в мережі на відео Замлакського водоспаду та був ним зачарований. Тож найближчий похід був спланований з урахуванням його координат. Не доходячи кіломе...
Читати далі →

10 секунд в обіймах водоспаду Пробій

Зараз, вже з позиції побаченого і осягнутого, звичайно ж, дуже веселять люди, які факт перебування в Яремче вважають походом в  гори, а Пробій водоспадом. Та все ж і я, шалено закоханий у водоспади, останні роки із блиском в очах дивився на Пробій. Та дивився я не тому що це якийсь визначний водоспад, а тому що я хотів його пройти на катамарані. Мрія вималювалась десь після третього сплаву Черемошем і перегляду відео проходження Яремчанського водоспаду, як тоді здавалось, недосяжного для мене. ...
Читати далі →

Бограч-паті. Гостра карпатська вечірка

Вам сняться Карпати? При вигляді світлин з горами у соцмережах ви кидаєтесь до наплічника і починаєте його набивати туристичним приладдям? Вам хочеться втиснути знайдене на полонинах сміттє в пащеку (тут є варіанти більш грубі) тому хто його там залишив? Ви шукаєте однодумців і друзів? Тоді традиційний фест «Бограч-паті» саме для вас. Колись мандрівники з туристичного форуму вирішили зібратись та зварити разом мадярської зупки. Захід став традиційним, і на ці травневі свята проводився вже 12 ра...
Читати далі →

Озеро Росохан

Моя любов до води загалом і гірських озер та водоспадів зокрема, відома давно. Серед озер я за два роки відвідав усі найбільші високогірні озера. Останніми в цьому списку стояли два озера Західних Ґорґан: Росохан і однойменне озеро з хребтом Аршиця. Дістатись туди не так то й просто, тож у планах був візит до них у травні, навіть ціною того що не потраплю на славнозвісний фест «Бограч-паті». Та з радістю дізнався, що місцем проведення першотравневого заходу обрали полонину неподалік озера. Зран...
Читати далі →

Кам’яний знак

(до світлини Руслана Трача «Кам’яна багачка»)  Той, хто прийшов з неба, завжди лишає знаки на землі. Каменем, деревом, схилом горба – всим дає знати, що Він був саме тут, бо місцина ця непроста. Ця гора також покарбована. На ній приклякла стара багачка і молиться, шепче. Молиться, бо жива. Хоч і кам’яна – Кам’яна багачка. Казали люди, що вона була спочатку людиною, а лиш відтак вкаменіла. Розповідають, що жила тут сердита багатійка, яку прокляли, і вона від того вкаменіла. То люди так кажуть. Що...
Читати далі →

Жити потрібно так, щоб заздрити самому собі

Все життя ми знаходимось у пошуках. Пошуках себе, партнера, грошей, роботи, гармонії, гострих відчуттів, рівноваги, справедливості, в кінці кінців, відповіді на питання «якого кольору то бісове плаття»… Цей список можна продовжувати, але у кінцевому підсумку ми шукаємо можливість жити! Жити отримуючи задоволення від кожного дня, миті і кожної дрібниці, жити аби заздрити самому собі. Вкотре переглядаю світлини з останнього походу, і увесь час думав, що це ностальгія, але тепер я точно переконани...
Читати далі →

По той бік дерев

Милуючись гірськими краєвидами, ми сприймаємо загальну картинку й інколи несправедливо оминаємо деталі, які створюють настрій та атмосферність в поході. Сьогодні мова про звичайні на перший погляд дерева. Але якщо придивитись, то можна бачити все більш повно та яскраво. І ці деталі доступні кожному без окулярів. Просто вдивляйся і насолоджуйся своєю уявою і новими образами. Сонце грає у піжмурки ховаючись за міцні довгоногі смереки, розігріваючи при цьому їхню кров до стійкого хвойного аромату...
Читати далі →

Біле слоненя

Ще коли я Карпати пізнавав лише по фото у мережі інтернет, на очі мені потрапила фотографія обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський (ПІЧ). Обліплена важкою сніжно-крижаною ковдрою, вона нагадувала величезного білого слона. Власне «Білий слон» і є другою, неофіційною назвою обсерваторії. Тоді, мрії туди потрапити, здавались чимось нереальним і нездійсненним… Пройшло 4 роки. Вперше на ПІЧ я піднявся в листопаді минулого року, тепер же ми з компанією вирішили навідатись у гості до білого слон...
Читати далі →