Читайте початок статті.    Той же ж Ігор Ейдман – соціолог, російський опозиціонер, який через свої погляди був змушений емігрувати до Німеччини, двоюрідний брат вбитого російським режимом Боріса Нємцова – тепер написав отаке: «Страны Россия давно нет. Еще в 1917 году она было уничтожена (виділено Г. М.). Тогда это было очевидно всем. «Подумаешь – они спасли Расею, а может лучше было б не спасать» – писал большевик Джек Алтаузен (насправді Яков Моісєєвіч Алтаузен – радянський письменник, ...
Читати далі →

   Невже таке може бути?!   У подібне важко повірити, але, на жаль, воно мало місце…   Трагічна історія, про яку йдеться нижче, навіяла мені певні спогади.   У мене перед очима з’явилася моя вже покійна мама, проста українська жінка, котра далекого 1987-го (тато, неньо як казали у нашій родині, помер у 1985 році), тоді ще 59-літня, бігла пероном Чернівецького залізничного вокзалу, плачучи і махаючи мені рукою на прощання, за потягом, що набирав хід і віз мене до мого першого місця служби, а було...
Читати далі →

   Незашорена, справжня небайдужість притаманна думаючим, розумним, справжнім Людям. Для жлобів, нікчем, покидьків, циніків, шобли, незалежно від походження і статків, та іншого суспільного сміття, у котрого немає в душі (та й самої душі немає) нічого святого (діє «по-чорному», а не «по-білому»), вона не є характерною.    В нашому житті можуть бути різні речі (йдеться тільки про речі без зашореності), які не залишають місця для байдужості. З однією такою річчю мені теж довелося зіткнутися. Мене,...
Читати далі →