Коли сніг упав...

Ти кричиш пихато: Рівня вимагаю!Та хіба у тім моя винна?В тебе за плечима купи мрякиВ мене за плечима- ти і я.Ми були, колись – затихли в бурю.Дивовижа, але так воно і є.Все гриміло, буревіло попід нами-Ми прощались, били всі мости.Ти сказав: шукай же собі рівню!Я змовчала – ти ж бо геть осліп.Чи то я осліпла, ще тоді, як листя пало…Чи то ми осліпли разом, коли сніг упав…...
Читати далі →

о боже, як я скучаю.

о боже, як я скучаю. я випила купу чаю. я абсолютно нічого не помічаю. і досі переглядаю безглузді фільми на ноуті. мені зовсім все'-одно на ідіотську рекламу й білборди,  із них усіх на мене дивляться скажені нелю'дські морди. у маршрутках заливаються ненависні мені акорди, і я їду далі із думкою «які ви все ж таки бровдури». як ти? що ти? де ти? десь у хаосі зараз літають комети, у гарячій точці ревуть кулемети, а я досі слухаю старі плівочні касети, що так довго були притрушен...
Читати далі →

Стабільно

Шукаю в собі корені депресії, і хмари за вікном цьому сприяють, дощі розклались небом частинами дисперсії, вітри дерева й душі нервово колихають.. Бруківка хвилями дихає під колесами, вузенькі вулички торкаються до ребер, моє терпіння до цього міста стесано, як і моє терпіння стесано до тебе... Вертаюся додому, але ці камбеки, стають нуднішими за сірий дощ в вікні, нема для шлюбу більше небезпеки, коли на сірий дощ спотворюються дні Твої думки блукають у футболі, і ще більш ст...
Читати далі →

Замальовка для найдорожчих

Сумую дико і безмежно я за часом тим, коли мій тато був безмежно молодим, за маминими ніжними руками, що теж не помолоділи із роками.... І я ще безтурботна, з малюсіньким хвостом, за сусідським бігаю котом, так швидко бігають лише роки, та не молодшають чомусь мої батьки.......
Читати далі →

Сильний чоловік

… Я відчуваю як у вісні рухається кожен твій м'яз. Ти завжди закидаєш на мене свої великі, важкі руки. Прямо на живіт. І важко дихати. Та я знаю, то від щастя. Чим більше ти тренуєшся, тим легше тобі кидати на ліжко і зривати з мене одяг…А мені як завжди важко дихати. Мій чемпіон. Я давно виросла з віку, коли дівчаткам подобаються прокачані хлопці з кубиками на пресі. Я перейшла до віку, коли подобаються сильні чоловіки. Чоловіки, яким легко носити жінку на руках, які запросто тягають жіночі чем...
Читати далі →

Кілька думок про ідеальність у стосунках)))...

Які чоловіки нині в тренді? З якими жінками вигідніше з’являтися на публіці?;)Якби чоловіка можна було б зліпити ідеального, то мабуть ідеальним був він би лише для однієї-двох жінок на світі…То ноги закриві, то посмішка не біла, то руку на виході з маршрутки не подає…боже, та він їздить у маршрутці….Скільки з жінок лукавить про те, що багатства чоловіка для нас не головне, матеріальні статки неважливі, а як діло доходить до «шалаша», ідеальні жінки зникають за горизонтом…Пояснюю це інстинктом с...
Читати далі →

Незвідане кличе...

                                             Так, так, незвідане нас заворожує, кличе і змушує пришвидшено битися ті серця, які справді є неспокійними, небайдужими та відкритими до пізнання нового.    Саме завдяки таким серцям людство прагнуло збагнути таємниці оточуючого світу, підкорити земні вершини, опуститися на дно темних океанських глибин, піднятися в блакитний повітряний простір, проникнути в космічну далечінь.    Саме такі серця, кмітливий розум і бажання незвідане зробити розвідан...
Читати далі →

Мама

Мам прости, я совсем прокурила голос. Мам прости, я опять тебе не звоню. Знаешь мам, а мне действительно нечего тебе сказать… Всё смешалось и в голове бардак теперь. Кто нужен? Кто остался? Ничего не пойму. Только ты теперь рядом. А я стала той, кем не желала быть. Той, которой в детстве ты меня пугала. А ты ведь воспитывала дочь, ангелочка. Кутала в шарфик зимой, одевала розовое платья. Всякие там бабочки на платьях, ленточки в волосах. Покупала куклы, игрушки, цветные книжки, раскраски, фло...
Читати далі →

Заклик небайдужим

Друзі, колеги, любі, знайомі! Як же хочеться звернутися до усіх українців припинити внутрішні чвари і міжусобиці. Ми сьогодні відчуваємо величезний дефіцит порозуміння, толерантності і спроб робити кроки на зустріч. Все виливається у незрозумілі інсинуації, розплати, зведення особистих рахунків з тими, хто нас колись образив. Для чого? Давайте всі разом проявимо розуміння того, що Ми разом — сила! Згуртуємося навколо однієї ідеї одностайно. Хочемо вирішувати екологічні проблеми? Вирішуємо....
Читати далі →

Життя в ВК...

Контакт — злий жарт. Під фото тобі коментують: ти така красуня, сонечко, милашка і т.д., а в житті ці люди чомусь мовчать? Що їм заважає підійти і сказати: «ти так чудово виглядаєш». Люди лаються в житті, а миряться в контакті, надіславши повідомлення або намалювавши сердечко. Невже ми всього цього хочемо? Невже це спілкування в контакті замінило нам реальний світ? Куди ми котимося? Замість того, щоб погуляти, помріяти ми йдемо сюди, замість того, щоб прийти після зустрічі з коханим і згадати вс...
Читати далі →