Кілька думок про ідеальність у стосунках)))...

Які чоловіки нині в тренді? З якими жінками вигідніше з’являтися на публіці?;)Якби чоловіка можна було б зліпити ідеального, то мабуть ідеальним був він би лише для однієї-двох жінок на світі…То ноги закриві, то посмішка не біла, то руку на виході з маршрутки не подає…боже, та він їздить у маршрутці….Скільки з жінок лукавить про те, що багатства чоловіка для нас не головне, матеріальні статки неважливі, а як діло доходить до «шалаша», ідеальні жінки зникають за горизонтом…Пояснюю це інстинктом с...
Читати далі →

Між ілюзією і реальністю

Іноді сама дивуюся, як сильно на мене впливає література. Часом ловлю себе на думці, що і думки, і рішення не мої, а запозичені в людей, котрих читаю з задоволенням: Ніцше, Кобилянської, О. Уайльда, В. Стуса, О. Теліги… Це стосується і поглядів на шлюб, стосунки і протилежну стать. Наталіна Губко якось писала про її ідеального чоловіка, тож і я напишу про свого. Я завжди вважала, що чоловік, якого я могла б кохати, обов’язково має бути вищий за мене: духовно, інтелектуально, силою характеру… ...
Читати далі →

Незвідане кличе...

                                             Так, так, незвідане нас заворожує, кличе і змушує пришвидшено битися ті серця, які справді є неспокійними, небайдужими та відкритими до пізнання нового.    Саме завдяки таким серцям людство прагнуло збагнути таємниці оточуючого світу, підкорити земні вершини, опуститися на дно темних океанських глибин, піднятися в блакитний повітряний простір, проникнути в космічну далечінь.    Саме такі серця, кмітливий розум і бажання незвідане зробити розвідан...
Читати далі →

Мама

Мам прости, я совсем прокурила голос. Мам прости, я опять тебе не звоню. Знаешь мам, а мне действительно нечего тебе сказать… Всё смешалось и в голове бардак теперь. Кто нужен? Кто остался? Ничего не пойму. Только ты теперь рядом. А я стала той, кем не желала быть. Той, которой в детстве ты меня пугала. А ты ведь воспитывала дочь, ангелочка. Кутала в шарфик зимой, одевала розовое платья. Всякие там бабочки на платьях, ленточки в волосах. Покупала куклы, игрушки, цветные книжки, раскраски, фло...
Читати далі →

Айболит

"Кинь веревочку, я же утопающий!" Ніколи не розуміла, як люди, які були один для одного всім, можуть раптом стати ніким. І ніколи цього не зрозумію. Мені все одно, які проблеми можуть виникнути у друзів чи коханих. Якщо колись ви довіряли один одному, любили один одного, хіба не можна виявити хоч трохи поваги і співчуття, коли відносини руйнуються? Заради всього хорошого, що їх колись об’єднувало. Стосунки – дуже крихка річ. Але перекреслювати все і до кінця життя робити вигляд, що ...
Читати далі →

Заклик небайдужим

Друзі, колеги, любі, знайомі! Як же хочеться звернутися до усіх українців припинити внутрішні чвари і міжусобиці. Ми сьогодні відчуваємо величезний дефіцит порозуміння, толерантності і спроб робити кроки на зустріч. Все виливається у незрозумілі інсинуації, розплати, зведення особистих рахунків з тими, хто нас колись образив. Для чого? Давайте всі разом проявимо розуміння того, що Ми разом — сила! Згуртуємося навколо однієї ідеї одностайно. Хочемо вирішувати екологічні проблеми? Вирішуємо....
Читати далі →

Життя в ВК...

Контакт — злий жарт. Під фото тобі коментують: ти така красуня, сонечко, милашка і т.д., а в житті ці люди чомусь мовчать? Що їм заважає підійти і сказати: «ти так чудово виглядаєш». Люди лаються в житті, а миряться в контакті, надіславши повідомлення або намалювавши сердечко. Невже ми всього цього хочемо? Невже це спілкування в контакті замінило нам реальний світ? Куди ми котимося? Замість того, щоб погуляти, помріяти ми йдемо сюди, замість того, щоб прийти після зустрічі з коханим і згадати вс...
Читати далі →

Ти не любив мене

«Чоловік, що підняв руку на жінку, помирає для… просто помирає.» Я приходила до тебе, на твій поріг, Ще до того ніким не кохана, Ти мене проганяв, не беріг, Я була твоя гостя непрохана.   Ти міг подати не руку, лиш чаю, В горняті холоднім розписанім, І не питав мене чи прощаю, Коли брав таку…розхристану.   Ти крутив мої кисті…ще боляче, І так легко кидав до льоду , І потішався наді мною стоячи, Дивився на свою шкоду…   Ти не любив, душу травмуючи, І знаючи всі мої паролі, Мої...
Читати далі →

Ніколи не пишу віршів з класичним римуванням, але так відчула. Революційне

000 290 Він мені тихо каже нервовим гортанним голосом Він мені тихо вказує на всіх янголів і серафимів. я ледь навприсядки, трішки навпомацки йду між цих куль, як дитина по сиротинцю. десь відгрівають долоні, торкаючись чужих пальців і кожен світанок дякує, що ніч цю прожили я відмовляюся вірити, чути і бачити, що хтось народив дитину, а вона когось вбила… крізь серце стискаються віхоли й майбутні відлиги цієї зими не лише снігів так багато, а й крові комусь це зовсім байдуже, хтось ї...
Читати далі →

Ідеальний чоловік: який він для мене...

Поки на вулиці мороз,  а всередині мене температура та хворібка, хочеться пороздумувати над чимось теплим, конче необхідним і лікувальним. Над чоловіками.  Мене і моїх подруг часто запитують, а яким має бути ідеальний чоловік, чи чоловік який тобі сподобається. І, відверто кажучи, вже набридає відповідати та слухати ті самі «запрані» фразочки на зразок «добрий, чесний, мужній, накачаний, вірниі головне – не слова, а вчинки». Не без цього. Але якось то все дуже аморфно і абстрактно. Бо ж не жити ...
Читати далі →