Детектив як «енциклопедія польської жизні»

Великих цитат постНе тільки «Євгєній Онєгін» був «енциклопєдієй русской жизні» (за словами критика Бєлінського). Будь-яка мало-мальськи цінна книжка є не просто набором діалогів героїв, вибудуваним у сюжет-фабулу, а й відтворенням певного відрізку часу, можливо – історичної епохи на певній території. У сучасних книжках, де події розгортаються у нашій країні, ми це не завжди помічаємо (або це не завжди є – бо не так просто оцінити сучасність відсторонено і об’єктивно). У описі сучасного себе дріб...
Читати далі →

Український переклад як він НЕ має бути. І не є. На щастя

Не знаю, чи всі мої френди знайомі із ситуацією довкола суперечки Віктора Шовкуна і Видавництва Жупанського стосовно перекладу Орвеллівського “1984” (і сподіваюся, що ні — у світі є й важливіші речі), тому двома словами: Віктор Шовкун текст переклав. Олег Жупанський текст відредагував і видав, попередньо не давши редаговану версію перекладачеві. І пан Віктор образився. Я б, мабуть, теж образився, але, як виявилося, проблема не у спішній публікації і певному порушенні професійної етики. Пробле...
Читати далі →

Крик у вічність...

Кидай, кидай, кидай мене! Забудь мене, як примару. Давай залишай мене, можливо це всього лиш хмара.Нужбо закрий вікно, щоб вітер чари не розвіяв. Давай скажи прощай, усім спільним надіям.Чого ж бо, чого ж бо ти мовчиш, Що вимовити не можеш? А можливо ти кричиш, Лиш крик твій глушить сором...Ну чого, чого тоді Не пробуєш усе змінити... Давай скажи що це все Лиш ілюзія одної планети....
Читати далі →

Пори року любові

Любов це сила і крик душі Любов це те що живе у тобі. Вона виростає з кожним днем І проживає пригоди нові. Вона може пожити у весні,  Коли все квітне і немає біди. Не забуває завітати у літо Щоб тільки ти і вона на всім світі. В осінь заходе квапливо Там пожинає плоди щасливі. Ну а в зимі старається лиш відпочивати Щоб дарунки її ви вміли цінувати. Тож насолоджуйтеся всіма барвами любові Не шукайте для себе нічого іного  Пам’ятайте назавжди, що любов - це та сила, В яку треба вірит...
Читати далі →

Душа

Ви знаєте моя душа помилилася століттям  Вона мабуть не з цих часів. Вона прагне готувати для коханого чоловіка І не турбуватися ні про щоВ и знаєте моя душа помилилася віком У неї мрії зовсім прості Щоб поруч бігали радісні діти І поцілунок коханого перед сномМоїй душі не треба слави Їй маленьких радостей життя Нехай буде домівка і садочок Та спокійне буттяВона мріє про родину, Одну велику дружню сімю І всі ці модні віяння часу Зовсім їй не до смаку.Душа моя, вона проста Можлива ін...
Читати далі →

Метакритика

Говорити про літературну критику в сучасному українському арт-процесі дуже важко. По-перше, будь-яка культурна критика зараз переживає кризу через деконструкцію критеріїв оцінки (привіт Жилю Дельозу та Дерріді), а по друге – з розвитком капіталізму культура, перетворившись в об*єкт економічних відносин, повинна приносити прибуток або опинитись в глибокому андерграунді. Тому критика почала виконувати, скоріш за все, роль промоції та піар-ходу, аніж реально оцінювати та аналізувати. На мою скромну...
Читати далі →

Не лише словом, але й ділом (декілька слів про Сергія Жадана у Кіровограді)

6-го квітня, до нашого міста завітав один із найбільш впливових та відомих поетів та прозаїків Сергій Жадан.Приїздив не просто так, а з новою книжкою віршів і перекладів «Життя Марії» (вірші написані за останні 1,5 роки, а також переклади Чеслава Мілоша).Також на презентаціях була можливість придбати книжку «Світлотиск» — вірші Пауля Целяна  у перекладі Жадана, та книжку-диск-комікс Жадана і «Собак в космосі» під назвою «Бийся за неї».У програмі була зустріч зі студентами КДПУ ім… Винниченка, пр...
Читати далі →

За лаштунками війни

Курт Воннегут написав чудовий роман — «Бійня номер п'ять». Роман давно числився у моєму списку книг, які я планувала прочитати, і ось ми мали його читати ще й на пару з літератури. Отож, я вбила одразу двох зайців, чим я дуже задоволена. Отже, про «Бійню...»! Це антивоєнний твір, сповнений жахливими реаліями війни. Сказати, що я не знала, що таке війна, що вона за собою несе, я не можу, бо на сьогоднішній день це слово майже не сходить з вуст кожного з нас. Війна – це зло, це біль, це смерть… Са...
Читати далі →

Література у Кіровограді. Літературне об’єднання «Степ»

Кіровоград – місто літературне. А точніше – літераторне. Є такий жарт, що якщо в центрі міста (навіть не біля філфаку) кожного перехожого питати: «Ти поет?», то кожен другий відповість: «Так», а кожен перший: «Так, ось моя збірочка віршів…».  Жарт жартом, але є в ньому і правда. У місті існують різні літературні об’єднання, навколо яких групуються майстри й аматори художнього слова; відбуваються літературні читання, які збирають чимало глядачів і поетів-виступаючих; майже не щомісяця з’являються...
Читати далі →

Юрій Федькович у листах

«Чільне місце в загальноукраїнському літературному процесі 60—80-х років належить поетичному, прозовому, а також драматургічному доробку Юрія Федьковича. Творчість його, прикметна людинолюбним моральним пафосом, увагою до незвичайних психологічних станів героя, виразністю й дохідливістю слова, мала, крім того, особливе значення потужного активатора художніх пошуків у письменстві західноукраїнського регіону, де працював письменник», — так розпочинається більшість критичних та біографічних статей,...
Читати далі →