Від Революції Гідності до контрреволюції негідників?

                                                                                                                                               Per  aspera  ad  astra                                                                                                                                                                       Сенека    Українці, будьте пильними!   Не давайте себе обводити навколо пальця, як це вже було не раз в нашій новітній історії після 1991 року під час різних виборчих к...
Читати далі →

Чи шльондра, чи імпотент – все одно біда!

   Сумно!   Докотилася Європа до самого краю…    Докотилася завдяки діям окремих її країн на чолі з Німеччиною і Францією.   Завдяки діям цих країн – агентес Московського Кремля (читайте мою статтю «Обережно – агенти Росії в Європі, або Зґвалтування – не найкращий спосіб отримання жертвою задоволення!») Європа стає шльондрою невгамовного, ненаситного головного російсько-кремлівського нєдоросля Путіна. Особливо яскраво Європа проявилася у ролі путінської підстилки (зверніться також до моїх публік...
Читати далі →

Росія аплодує!

   Аплодує ще й руки потирає від задоволення. А чом би й ні? Побоювання Москви виявилися даремними. Погані очікування кремлівських ляльководів не справдилися. Окремі міжнародні проблемні питання залишаються під контролем переговорників у потрібному форматі.   Про який формат тут ідеться? Та все про той же, котрий уже став добре відомим у світі,  – «нормандський», що займається питанням частини українського Донбасу, яка де-факто і де-юре окупована (разом з Кримом) Росією та її місцевими ставленик...
Читати далі →

Донбас = Закарпаття?

   Донбас (Донеччина і Луганщина) та Закарпаття…   Крайній схід України і крайній захід…   Що в них спільного або відмінного?   Чи може вони зараз стають остаточно схожими між собою на тлі останніх подій, зокрема в Мукачеві 11 липня 2015 року?   Донбас з 1991 року, коли відновилася незалежність України, був відданий на відкуп місцевим бандитським кланам, які тримали в рабській покорі жителів цієї території, грабуючи їх та безмежно збагачуючись, і зрештою створили загальноукраїнське організоване ...
Читати далі →

Або незалежність, або олігархи!

                                                        Мовчазна більшість… каже «Цить» тим, хто насмілюється говорити. Завдяки таким мовчунам коїться «бєзпрєдєл» на землі. В Україні зокрема. Купка олігархів, включаючи російських/проросійських, крутить Україною, як циган сонцем. На тлі тотального зубожіння абсолютної більшості українців вони продовжують жирувати: їхні корупційні бізнес-схеми діють далі, монополізм в багатьох галузях, включаючи енергетику, процвітає, вплив на владу не зменшуєть...
Читати далі →

Налоговая реформа – решающий шаг для новой власти

Предложенные нынешней властью решения проблем перераспределения доходов напоминают плохую шутку. Увы, власти не шутят – они либо врут, либо не понимают, о чем говорят. Очевидна проблема: экономическое неравенство регионов, «ручной» характер бюджета (перераспределение его снизу вверх), жесткая централизация налоговых поступлений, утрата регионами финансовой самостоятельности, трансфертная зависимость территориальных органов власти от государства. А государство, в свою очередь, недоплачивает регио...
Читати далі →

Як російський офіцер у своїх батьків-українців стріляв...

   Невже таке може бути?!   У подібне важко повірити, але, на жаль, воно мало місце…   Трагічна історія, про яку йдеться нижче, навіяла мені певні спогади.   У мене перед очима з’явилася моя вже покійна мама, проста українська жінка, котра далекого 1987-го (тато, неньо як казали у нашій родині, помер у 1985 році), тоді ще 59-літня, бігла пероном Чернівецького залізничного вокзалу, плачучи і махаючи мені рукою на прощання, за потягом, що набирав хід і віз мене до мого першого місця служби, а було...
Читати далі →

«Украина, не подведи Майдан… Не подведи всех нас»

                                                                        «28-летний спецназовец из Севастополя не изменил присяге и отказался переходить на сторону России, несмотря на то, что в оккупированном Крыму у него остались квартира, друзья, родные и жена на девятом месяце беременности.    В социальных сетях недавно появилось пронзительное письмо украинского военнослужащего. Когда читаешь этот крик души, к горлу подступает комок.    «Расскажу вам, чего стоит любовь к Родине для меня. Сам...
Читати далі →

І кінця тому не видно й близько

Пройшло чимало часу з того часу як лєгітімний піджавши хвостика втік з країни. І ніби революція була, і ніби нова влада. І все таки… щось не те… чомусь ми не задоволені, і знову критикуємо, як говорив Ремарк, кухонний макевіалізм. В нас він панує скрізь. І всі такі розумні і грамотні, що аж верне( Ми дали владу в руки Порошенку і чекаємо манни з небес. Проте, цікаво, коли ж до українця звичайного дійде розуміння того, що Майдан це не кінець і навіть не початок. Ось, наш початок сьогодні, а кі...
Читати далі →

КонтрРЕВОЛЮЦІЯ – буде (?)

Кінець лютого 2014 р. Київ. На Інститутській кров в перемішку з снігом і гряззю покривають квіти. Пахне гаррю від Будинку Профспілок. Хтось ганяє містом на трофейній вантажівці, а біля Банкової десяток майданівців їздять на такому ж “віджатому” джипі. Відкрито зброї ніхто не носить, але її достатньо навколо. Центр міста схожий на маленьку Чечню.


Читати далі →