Тримаю Хвильового за руку

Ніколи не могла подумати, що відчую з усіх глибин серця моїх улюблених письменників «Розстріляного відродження» та шістдесятників. Завжди, торкаючись їхньої біографії та художніх текстів, думала, що вони своїм стражданням та спротивом вибороли для нас, грішних, гарне майбутнє. «Але історія циклічна» — вчора сказала моя найближча подруга. І я дивлюся у бік письменників-сучасників і бачу, що окрім облич нічого не змінюється. Письменники вдягають шоломи-друшляки на голову і йдуть у бій, вони пишуть...
Читати далі →