Там, де починається життя

З першим снігом, вранці, коли всі ще кутаються у ковдри, ти вже збираєш свій наплічник. Поки «ранкові пташки» у плетених кріслах на кухнях, вкриваються ліжником та гріють руки горнятком гарячого запашного трав’яного чаю з медом, ти наповнюєш свій термос і рушаєш у мандри. Ти йдеш туди, куди підказує тобі шлях, не замислюючись над метою і глибоким сенсом. Сріблястоверхі ялинки намагаються втримати гілками м’яку, майже прозору, ковдру, що грайливо стягує з них вітер. Ти можеш не бачити гарних к...
Читати далі →

10 секунд в обіймах водоспаду Пробій

Зараз, вже з позиції побаченого і осягнутого, звичайно ж, дуже веселять люди, які факт перебування в Яремче вважають походом в  гори, а Пробій водоспадом. Та все ж і я, шалено закоханий у водоспади, останні роки із блиском в очах дивився на Пробій. Та дивився я не тому що це якийсь визначний водоспад, а тому що я хотів його пройти на катамарані. Мрія вималювалась десь після третього сплаву Черемошем і перегляду відео проходження Яремчанського водоспаду, як тоді здавалось, недосяжного для мене. ...
Читати далі →

Світло-хмарна вистава

Півтора місяці в іншій області найбільше не вистачало щотижневої зарядки душевних акумуляторів горами. Звичайно вся Україна гарна по своєму, і Полтавщина, де я працював цей час, тому не виключення. Але гори є гори. Дорога додому була довгою і важкою, але гріло те, що одразу з друзями відправлявся в гори. Приїхав у Чернівці пізно вночі, вивантажив звичайні речі з наплічника, завантажив туристичними і ліг спати. Будильник нахабно продзвонив через 45 хвилин. Рюкзак на плечі, кава у цілодобовому і...
Читати далі →

Подалі від розпеченого міста (фоторозповідь про черговий похід)

Хто куди на вихідні, а я знову в гори. Хоча цього разу вибір був важким. До останнього сподівався потрапити на Франко фест у Дрогобицькому районі з неперевершеною Ніно Катамадзе, але так і не знайшов чим добратись у неділю вночі додому, щоб рано бути на роботі. Тож відповідно вибір був зроблений у б...
Читати далі →