Кокон

Одиночество, я знаю, будешь убивать.
И становится с каждым часом все сильнее.
Но так необходимо, чтоб узнать...
чтоб стать еще выносливей, мудрее.

Ты подари мне несколько часов,
я разберусь, иль попытаюсь разобраться.
Устал от посторонних лживых слов!
Устал я...
Читати далі →

Без названия

Открываю,
Вновь вдыхаю,
забываю,
провожаю.
Сон из мая
вспоминаю.
Возле края
прижимаю.
Отдыхаю,
вижу стаю.
Выдыхаю.
Чашку чая
Возвращаю,
поднимаю,
закрываю...
Читати далі →

Холод

Я мечтать 
перестал, 
это страшно.
Мне плевать 
кто забрал, 
ведь не важно

Собирая
нелепые мысли,
Забывая
все то, что нависло,
Я пишу и дышу... Это кисло.

Сумасшествие
так озаряет,
что в приветствии
Читати далі →

Крадучись ми співали щось знайоме...

Крадучись ми співали щось знайоме,
танцювали на очах у всього світу,
Світло було у такому заломі,
що ти дарувала мені шматочок літа.

Боячись, що хтось побачить,
ти ховала мене в своєму погляді...
Хтось сказав, а що це значить,
те, що у нас на обличчі замість ...
Читати далі →

Изнутри

Постольку поскольку я бываю как все
Идя по дороге, думаю о хлебе
Или о том, как уехать летом в Туапсе
Или почему все плоское на небе?

Тридцать шесть градусов на душу
и я опять великий уникал
А одиночество, нада же,
как будто никогда и не бухал...

Б...
Читати далі →

Перед ранком

Ти кардинально змінила мої погляди на все, що навколо Я вкотре тобі повторюю, у тебе гастрит, тобі не можна колу… Навколо метушня, а мені по барабану Я як завжди зализую невідому рану.   Майже як у дешевому артхаузному кіно На задньому сидінні було якось все одно. Ми дивились у ві...
Читати далі →