Окупація без зазначення окупанта, або Зе продовжує українцям пудрити мізки після заглядання в очі Путіну…

   І що ж у тих путінських очах можна побачити?    А ось що…   Але це бачать тільки розумні, тверезо думаючі, здатні до критичного аналізу люди, яких не можна обвести навколо пальця чи запудрити їм мізки.                                                                                 1    До таких людей, без сумніву, належала відома російська політична діячка, дисидентка, правозахисниця, публіцистка Валєрія Новодворская (17.05.1950 – 12.07.2014), котра у своїй статті «Какое тысячелетье на дв...
Читати далі →

Чи здатні ми бути вдячними? P. P. S.

   Читайте початок статті.   Українець Олексій Захарченко 23 листопада 2019 року о 18:28 на своїй Facebook-сторінці написав: «Шановний Володимир Зеленський, поясніть будь ласка, навіщо Ви прибрали всі лампадки та квіти, які сьогодні українці поклали до меморіалу пам'яті жертв Голодомору (йдеться про Національний музей Голодомору-геноциду за адресою вул. Лаврська, 3 на Печерську неподалік площі Слави столиці України, а не про Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, розміщен...
Читати далі →

Про колізії з Державною прикордонною службою України і не тільки...

   Закон України «Про Державну прикордонну службу України» (набув чинності у квітні 2003 року) однозначно не встановлює спосіб підпорядкування прикордонного відомства, оскільки початково (базово) він писався відповідно до вже недіючої Конституції України 1996 року з президентською формою правління.   Як військове формування Держприкордонслужба (ДПС) підпорядковується Президенту України – Верховному Головнокомандувачу Збройними Силами України (ЗСУ) (п. 17 ст. 106 Конституції України), а як правоо...
Читати далі →

Чи здатні ми бути вдячними?

                                                                                          Голодомор є класичним прикладом                                                                                         радянського геноциду, найдовшого                                                                                         й наймасштабнішого експерименту                                                                                         з русифікації, а саме – винищення                ...
Читати далі →

Мешканці старого чернівецького середмістя...

Чи не єдиними чергами, у яких мені найчастіше ще доводиться гаяти час, це черги за питною водою. Роблю це регулярно: щонайменше двічі на тиждень - у четвер та суботу. Проте вода - не головне у цій розповіді. Вистоюючи біля машини по 10-15, а інколи й більше хвилин, мимоволі проводжу цей час з сусіда...
Читати далі →