У четвер у Чернівцях Незалежна театральна лабораторія показувала виставу за мотивами творів Кафки. «Перевтілення пана К.» у єзуїтському костелі «Серце Ісуса». Фактурні актори, фактурне приміщення. Мені сподобалося також, що панотець не убоявся)) Єдиний недолік, майже нічого нового про Кафку я не дізнався. Були зернинки, родзинки. Але Кафку не інтерпретували. Радше, навпаки. Звели до спільного якогось знаменника. Це було майже очевидно. Нехай це залишиться моєю напівприватною думкою, може чого я ...
Читати далі →

Плани з реконструкції об’єктів культурної спадщини в Чернівцях астрономічні, проте, як водиться, за гарними ідеями почасти криється відвертий популізм. Красиві ініціативи, зрештою, на те й розраховані, аби створювати необхідний медійний ефект і показувати тих чи ін. громадських діячів у привабливому електоральному світлі. Фінал цих затій, однак, далеко не завжди такий оптимістичний, як починання – хоча його контури часто нескладно побачити ще на етапі планування. Одним із таких сумнівних заходів...
Читати далі →

Cave, cave, Deus videt.* Странное дело: мы можем сознательно выбирать язык беседы, но не выбираем язык мышления. Равно как и язык наших снов – язык, на котором мы разговариваем со своим внутренним миром, с собственным отражением в зеркале души. Человек чувствует мир разными языками, вкусами, прикосновениями – всегда один и тот же человек, всегда не один и всегда не тот. Слушая – не просматривая, а именно вслушиваясь – в постановку Независимой театральной лаборатории по книге поэзий Хрысти Вен...
Читати далі →