Із "Повернення до вовків"

* Чекання на літо - Нові нори, Напруга очікування зими, Страх перед тим, чи зміцніє виводок, Ризик ходіння униз, до води. Рись нерухома чаїться у засідці, Рись нерухомо рахує сліди. Запахи снігу й сліду зав'яжуться В пам'ятні зашморги, знаки, вузли. Тіні втікатимуть до сонця спинами, Тіні заснуть під тілами в снігу. Хочеться вижити, хочеться вірити, Хочеться знати.                            Лапа в лапу ідуть Ті, хто готують нори на літо, Ті, хто не знав ще холоду й зим, Не...
Читати далі →

Сон про вовків

Твої лапи ступають, не лишаючи сліду. Ми з тобою росли, народившись тоді, Коли світло здіймалось, до богів наших димом. Та байдужі були до диму боги. Ми з тобою росли, ми з тобою вмирали, Ми шукали шляхи на гору й з гори. Ми молились богам, танцювали й співали, Ми кричали, коли байдужіли вони. Нас зрікалися дні, нас зрікалися ночі. Не літали над нами екзотичні птахи — Воронням викладав, наче смальтою, зодчий Понад нами склепіння без тремтіння руки. Ми з тобою ішли, народившись в пр...
Читати далі →