Блиск і злидні буковинських "куртизанок"

Продовжимо наші історичні нариси з недавнього минулого. Власне, чому їх можна писати зараз? Тому що ніхто не схотів писати їх колись. Одну з перших спроб заглянути в радянське минуле зробив редактор «Молодого Буковинця» Богдан Загайський аж у 1992 році. Ось трохи про те, з чого це розпочалося, і чим це все раптово закінчилося. Розпочалося це з того, що ЛКСМУ, яке фінансувало «Молодий Буковинець» до падіння радянської влади, припинила своє офіційне існування, і, крім того, настала епічна фінансо...
Читати далі →

Таємниця одного розстрілу (Чому в Чернівцях досі радянська влада)

Остання розстрільна справа з політичним підгрунтям у Чернівцях була відносно недавно. У 1978 році. В актовому залі заводу «Легмаш» (на вул. Головній) судили членів ОУН (принаймні так про них говорили, на цьому наполягали). Одного з них присудили до вищої міри покарання – розстрілу. Іншим дали великі терміни: від 10 до 15 років.З цього зробили велике шоу. Процес проходив щодня, протягом майже тижня по кілька годин. Публікації і телесюжети були частиною цього шоу. Один з буковинських журналістів н...
Читати далі →

Про вандалів, дошку та провінціальний абсурд

Стосовно недавньої події у місті із меморіальною дошкою журналісту Володимиру Пелеху, зіпсованою вандалами… Я засуджую будь-який вандалізм. Тим більше, у країні вже до нього з'явилася звичка у найширшому сенсі: кожен робить те, що йому заманеться, і як заманеться. І навіть дуже ображається, якщо якось заважати. Я готовий підписатися під будь-якими словами обурення з приводу вандалів. Але вражає, що одночасно чомусь проходить паралельна тема, що Володимир Пелех (чия дошка потраждала) — це горд...
Читати далі →