Сон про вовків
Твої лапи ступають, не лишаючи сліду.
Ми з тобою росли, народившись тоді,
Коли світло здіймалось, до богів наших димом.
Та байдужі були до диму боги.
Ми з тобою росли, ми з тобою вмирали,
Ми шукали шляхи на гору й з гори.
Ми молились богам, танцювали й співали,
Ми кричали, коли байдужіли вони.
Нас зрікалися дні, нас зрікалися ночі.
Не літали над нами екзотичні птахи —
Воронням викладав, наче смальтою, зодчий
Понад нами склепіння без тремтіння руки.
Ми з тобою ішли, народившись в пр...
Читати далі →
Читати далі →