Блазні та пророки епохи

Друкував якось на Таймс, але тим не менш. На відміну від журналістів теперішніх, для яких статус і серйозний вираз облич, здаються важливими атрибутами, журналісти довоєнного періоду у Чернівцях особливо не дбали, ані про одне, ані про інше. Замість підписів, на кшталт: заслужений журналіст, або член спілки, або лауреат премії і т.д., вони ставили під своїми статтями жартівливі прізвиська: Бруд, Багно, Его, Дотепник (Гостряк), Гравець тощо. Ця відсутність претензій подобається. Ці дотепник...
Читати далі →

ЄС, як комунізм - світле майбутнє без "напрягів"

Ще в радянському суспільстві існував тип "віруючих" людей. Які щиро вірили в те, що рай на землі існує. І через зовсім короткий проміжок часу він настане. Настане як безапеляційний і неминучий історичний період. Для його настання робити нічого не потрібно, а як настане то й поготів. Все у всіх буде ...
Читати далі →

Мама мы все тяжело больны


вони складали все у ящики і виносили на горище. говорили щось про не потрібність і пустоту, яку немає чим заповнити.Батько і син. 67 і 25.  насправді, можна було все спалити. щоби його взагалі не було. просто спалити. але шкода. стільки часу було затрачено на все.  часом здається, ...
Читати далі →

Футбольний общак «Буковина»

Хіба що лінивий останній місяць не висловлювався на тему майбутнього чи його відсутності у футбольного клубу «Буковина», який втратив фінансування і нині перебуває на межі банкрутства і цілковитого зникнення зі спортивної карти України. Проте за шквалом емоцій, байдужістю і непрактичними...
Читати далі →

Незалежність. Post scriptum

Відгомоніли фанфари 24 серпня, свято завершилось, сповнені рожевими мріями, ми у двадцять третій раз повернулись обличчям до реальності. В інтерв’ю телеканалу ТВА напередодні Дня Незалежності мені вже довелось нагадати тезу, що українська незалежність і за суттю, і за формою є металобрухтом. Т...
Читати далі →

Пасивність розумних, активність... і маємо те, що маємо

Давно це помітив достойні і розумні не хочуть до влади - велика відповідальність, нові вороги, і "бруд політики і влади" - не вмиєшся у чистій воді до скону, а під кінець не зрозуміють, зненавидять і звинуватать у всьому. В той час як, за моїм визначенням, не дуже розумні і недостойні бачать лише пр...
Читати далі →

Ностальгія і я

Одна мудра людина розкрила мені суть ностальгії - ми не сумуємо за чимось - дешевими цінами, впевненості у наступному дні і вірі у світле майбутнє, в деякій мірі ми не так сумуємо за кимось - ми сумуємо за собою. Які молоді ми були, здорові, енергійні, сповнені віри, надії, мрій і любови. Сумуємо за...
Читати далі →

Якунович - любов їхня...

Відпочинок пройшов плідно - нові враження, нові знання і досвід, нові знайомства. Про два з них розповідаю вам дорогі читачі і сміючись, і плачучи.

Комуніст справжній. Начитаний хлопака віком до 30 років. Переконаний у тому, що справжніх комуністів у СРСР було дуже мало. В сучасній Україн...
Читати далі →

Свині не винні

Суб'єктивне враження від ситуації у Врадіївці: недотиснули і, швидше за все, недотиснуть. І хоча після Швеції, Бразилії і Єгипту бунт прийшов і в Україну - "пост-совкові" громадяни досі не навчились протестувати. Стихійний погром так і не завершився взяттям райвідділу міліції, далеко не всі вікна і ...
Читати далі →

Радянська дитина

Як чоловіки можуть закохуватись у банальні автомобілі, коли існують Ка-52 і Су-35? Захоплення предметами, якими можна володіти - мітка західної, в основі своїй споживацької, ментальності. І в цьому я, безперечно - радянська дитина. Любов до прогресу закінчується там, де спалахує жага до його продукт...
Читати далі →