Недописане. Уривок.

"… що робити, коли в один момент руйнується твій світ? От ти живеш, будуєш та вимальовуєш плани, мрієш, твориш, розвиваєшся, а тут, невідомо з яких причин — все за мить втратило будь-який сенс. Раптово. Назавжди.  Я засинаю з цією думкою вже третій день поспіль, коли прокидаюсь та чищу зуби, коли йду на роботу або прасую рубашку, сиджу за ноутом, коли говорю з другогом за чашкою міцної кави, коли приймаю душ та готую собі вечерю, коли дивлюсь у стелю о 4 ранку. Мій світ, який я так кропі...
Читати далі →

Краса врятує світ?

                                                                             Україною  тече ріка Дністер                                                                              (фото: www.svitzaochi.com)…                                                                                     Сполученими Штатами Америки  тече ріка Колорадо                                                                                (фото: www.mariusztravel.com/gallery/gallery9.php)…               ...
Читати далі →

Чи стала я зрадницею?

Нині всі говорять про політику. Візьмусь і я. Зазвичай це для мене щось з категорії забороненого: релігія і політика. Себто речі, про які я не волію говорити. Чому? Знаєте, мені видається, що погляди стосовно цих тем надто різняться. У кожного свої химері. І виходить такий собі парадокс сучасності: речі, які мали б нас поєднувати,  відділяють нас. Та і роздуми мої не надто вирізнятимуться з-поміж інших, я ж бо не вбачаю в собі голомозого чи сивочолого професора-мудреця, який собаку з’їв на цій с...
Читати далі →

Куди нас ведуть?

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              Найгарячіші місця в пеклі призначені для тих, хто в часи великих моральних випробувань зберігав нейтралітет.                                                 Данте Аліг’єрі ...
Читати далі →

Чому?

Я навіть й не знаю що б мовила тОбі при зустрічі.Щось дещо холодне, навмисно ласкаве? Цікаво…Лю. Та де ж там? Пустеля стелиться темним рядном.Так коротко. Так незалежно та швидкоплинно було -А в пам'яті врізалось шрамом продовженим в шиї. Чому так? Чому є пусті особисто для тебе, А є аж світи — й не важливо до чого жахливі…Чому так?Бо ж різні до біса, А схожі у чімсь головнім…...
Читати далі →

Нетипова маршрутка...

Лунає традиційна музика з далекого Кавказу. Якісь хачинські мотивчики… Я сідала до цього автобусу як і майже до всіх інших. Звичайний собі 45. Різниця видавалася мені лиш у тім, що там було затишно, як у справжніх фільмах… Згадала свій старий вірш, мовчки процитувала, далі пішла поїхала «мисля».  Просто затишно і комфортно.  Вговтує якоюсь романтикою. Чи то відчуття, залишене довгою прогулянкою нічного Кия, чи то передчуття такого близького прощання… Одним словом – мою ностальгію розвіяти було н...
Читати далі →

Молитва за Україну

                                                                                                                                                      Кожен, хто просить одержує,                                                                                                     хто шукає знаходить,                                                                                                     а хто стукає відчинять йому.                                                                     ...
Читати далі →

Незвідане кличе...

                                             Так, так, незвідане нас заворожує, кличе і змушує пришвидшено битися ті серця, які справді є неспокійними, небайдужими та відкритими до пізнання нового.    Саме завдяки таким серцям людство прагнуло збагнути таємниці оточуючого світу, підкорити земні вершини, опуститися на дно темних океанських глибин, піднятися в блакитний повітряний простір, проникнути в космічну далечінь.    Саме такі серця, кмітливий розум і бажання незвідане зробити розвідан...
Читати далі →

Миті навічно

Немає нічого постійного 
Годинник біжить невпинно, 
Й у митті щастя безмірного 
Залишаються миттями вічно. 

Немає нічого безмежного, 
Усе має свій кінець та початок, 
У часи щастя метежного 
Називаєш коханими коханок. <...
Читати далі →

Шум

втрачає тонкість
світ
втрачає
всі відтінки
візерунки
і гіркоту цілунків
на пероні
нахабно видирає
тишу
в мене з рук
не дам
не пущу
вчеплюся зубами
залиш мені моє
хай навіть
понівечене
уже
Читати далі →