Задум у будь-якому творі може бути і дуже складним, але за засобами вираження бажано, щоб було якнайпростіше і лаконічніше – це справжнє мистецтво. Сучасний арт, постмодерн, поп-арт – для мене це все не зовсім зрозуміло в аспекті витворів мистецтва. Це якийсь перехідний період. Відчувається якась непевність та вихолощеність в цьому всьому. Думаю, що будь-яке відверте самовираження повинне сприйматися на якомусь навіть інстинктивному рівні, справжній витвір не вимагає від людини якихось надзусиль чи напруженої вдумливості, він мусить миттю вкарбовуватися в твою свідомість, нещадно бити по емоціях, навіть якщо вони несамохіттю відключені, це можна назвати безумовним сприйняттям. Єдиний крок, який людина повинна зробити на зустріч витворові – це позбавитися свого упередження в стосунку до об’єкту сприйняття. У всіх інших випадках мистецтво повинно «періщити» по людській свідомості своєю первісністю у застиглому (образотворче мистецтво, скульптура) або рухливому (музика, кіно) вигляді.
Читати далі →